Загребельний "Диво" сюжет
21 травня 2025 р.Роман «Диво» Павла Загребельного, виданий у 1968 році, розповідає про епоху Київської Русі доби Ярослава Мудрого, коли відбулося об'єднання руських земель та було зведено Софійський собор у Києві. Твір поєднує три часові площини, розкриваючи глибокі філософські та історичні теми.
Перша сюжетна лінія (XI століття)
Події першої сюжетної лінії відбуваються в період від 992 до 1037 року. Центральними персонажами цієї частини є зодчий Сивоок та князь Ярослав Мудрий.
Життєвий шлях Сивоока починається в пущі, де він живе у діда Родима та у Ситника. Потім він прямує до Києва, Радогості, потрапляє в Болгарське царство, Константинополь, на острів Пелагос, а згодом повертається до Києва.
У Києві долі Сивоока та Ярослава Мудрого переплітаються навколо будівництва Софійського собору. Сивоок, для якого створення храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської, але досягає цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного справжнього кохання.
Друга сюжетна лінія (1941-1942)
Події другої сюжетної лінії розгортаються в Києві під час Другої світової війни, з осені 1941 до весни 1942 року.
У цій частині роману представлена одна сюжетна лінія, пов'язана з персонажами Гордія Отава та професор Шнурре.
Ця сюжетна лінія дозволяє автору показати, як історична спадщина Київської Русі впливає на події сучасності та долі людей.
Третя сюжетна лінія (1965-1966)
Події третьої сюжетної лінії починаються в надмор'ї та розгортаються в Києві, охоплюючи період з весни 1965 до літа 1966 року.
У цій частині роману зображені подорожі Бориса Отави до Західної Німеччини та Москви, які завершуються в Києві.
Сучасна сюжетна лінія дозволяє автору показати зв'язок між історичним минулим та сучасністю, продемонструвати, як культурна спадщина Київської Русі впливає на сучасне життя.
Роман «Диво» через три часові площини розкриває глибокі філософські теми про взаємозв'язок минулого та сучасності, про роль мистецтва та творчості в житті людини, про ціну влади та кохання. Твір показує, як історична спадщина Київської Русі, уособлена в Софійському соборі, продовжує впливати на долі людей через століття.