«Господи, гніву пречистого» читати, скачати. Василь Стус
21 травня 2025 р.Вірш «Господи, гніву пречистого» Василя Стуса був написаний 23 січня 1972 року. Це глибока філософська поезія, що розкриває внутрішній світ поета та його відношення до життя. Твір є своєрідною молитвою, в якій автор звертається до Бога з проханням про благословення та сили для подальшого життєвого шляху.
Текст вірша
Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Вірою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати родила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене од біди вберегти.
Основні теми вірша
1. Віра та надія
- Звернення до Бога як до вищої сили
- Віра в краще майбутнє та продовження життя
- Надія як основа духовної сили
- Молитва як форма духовного спілкування
2. Людське життя
- Короткість земного існування як божественний дар
- Цінність кожного моменту життя
- Прийняття свого життєвого шляху
- Готовність до випробувань
3. Материнська любов
- Благословення матері як духовна опора
- Виховання характеру та моральних цінностей
- Відповідальність за свій вибір
- Зв'язок поколінь через духовні цінності
4. Внутрішня сила
- Стійкість перед життєвими випробуваннями
- Воля до життя та боротьби
- Перемога над труднощами через віру
- Духовна зрілість та самопізнання
Художні особливості
1. Композиція
- Молитвене звернення як основа композиції
- Роздуми про життя та його сенс
- Філософські розмисли про людське призначення
- Емоційний настрій від молитви до роздумів
2. Образність
- Метафори життєвого шляху та духовного пошуку
- Символіка віри та надії
- Образ матері як носія духовних цінностей
- Поетичні образи природи та життя
3. Мова твору
- Простота та глибина викладу
- Використання церковнослов'янської лексики
- Емоційність та ліричність вираження
- Філософська глибина змісту