Вірш «Молюсь і вірю». Тематика, ідея, художні особливості
24 травня 2025 р.Вірш «Молюсь і вірю» Максима Рільського — це яскравий зразок оптимістичної лірики поета, сповнений віри, надії та життєствердження. Твір передає гармонійне єднання людини з природою та Богом, виражає радість буття та готовність жити повним життям.
Текст вірша
Молюсь і вірю. Вітер грає
І п'яно віє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Черкають неба береги.
І ти смієшся, й даль ясніє,
І серце б'ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.
Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!
Ходім! Шумлять щасливі води,
І грає вітер навкруги,
І голуби ясної вроди
Черкають неба береги.
Тематика та ідея
Тема: радість життя, гармонія людини з природою та Богом
Ідея: утвердження життя як найвищої цінності, віра в красу світу
Основна думка: людина знаходить щастя в єднанні з природою, коханням та вірою
Вірш пронизаний оптимізмом та життєствердженням, характерним для ранньої творчості Рільського.
Художні особливості
Жанр: філософська лірика
Розмір: чотиристопний ямб
Римування: перехресне
Строфіка: чотири катрени
Інтонація: піднесена, урочиста, оптимістична
Образна система
Вітер — символ життєвої стихії, динамізму природи
Голуби — традиційний символ миру, чистоти, духовності
Небо — символ безмежності, вічності, божественного простору
Воді — символ життя, оновлення, чистоти
Коханий/кохана — образ близької людини, джерела радості
Світ як дитя — метафора ніжного ставлення до світу
Художні засоби
Епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина, веселий світе, щасливі води, ясна врода
Метафори: серце б'ється, як в огні; голуби черкають неба береги; вид надії стоїть у глибині
Персоніфікація: вітер грає, даль ясніє, води шумлять
Звертання: «веселий світе», «моє дитя»
Повтори: «клянусь тобі», «і грає вітер навкруги», «черкають неба береги»
Кільцева композиція: повторення образів голубів та вітру в першій і останній строфах
Філософський зміст
Ліричний герой упевнений у собі, світ він називає своїм дитям і готовий жити, поки «дозволить дух життя». Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим.
Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води — поет бачить у цьому справжнє щастя.
Твір передає бадьорість та оптимізм молодого поета, який вірить у красу та доброту світу.
Значення твору
Вірш «Молюсь і вірю» є яскравим зразком неокласичної поезії Рільського, що поєднує релігійні мотиви з пантеїстичним світосприйняттям.
Твір демонструє характерну для поета здатність знаходити гармонію між духовним і земним, вічним і тимчасовим.
Оптимістичний тон вірша робить його одним з найяскравіших зразків життєствердної лірики в українській поезії початку XX століття.