Критика роману "Собор" Гончара. Антисоборна кампанія, захист та наслідки
26 травня 2025 р."Собор" - один із найвідоміших і найвизначніших творів Олеся Гончара, написаний у 1967 році. Роман викликав значний резонанс у суспільстві та літературних колах, отримавши як схвальні, так і різко негативні відгуки критиків.
Початкова реакція критики
Перші відгуки на роман були переважно позитивними. Серед прихильників твору були:
• С. Шаховський
• Леонід Новиченко
• М. Малиновська
Критики відзначали передусім гостру актуальність роману та його суспільне значення.
Негативна критика та переслідування
Перша хвиля негативної критики почалася з виступу Олексія Федотовича Ватченка - першого секретаря Дніпропетровського обкому партії. Основні звинувачення включали:
• "Очорнення радянської влади"
• "Наклеп на людей праці"
• "Замилування старовиною"
Подальша критика розгорнулася у пресі:
• Стаття І. Мороза "Собор, революція та ідейність" ("Зоря", 1968)
• Публікація Юрчука та Лебедченка "Перед лицем дійсності" ("Радянська Україна", 26 квітня 1968)
• Стаття М. Шамоти "Реалізм і почуття історії" ("Радянська Україна", 16 травня 1968)
Захист роману
31 травня 1968 року відбулася неофіційна зустріч Олеся Гончара з Петром Шелестом, де на захист "Собору" виступили:
• Микола Бажан
• Леонід Новиченко
• Павло Загребельний
Проте "антисоборна" кампанія продовжувалася, підтримана московськими виданнями, зокрема статтею М. Федя в "Известиях".
Наслідки критики
Через гостру критику роман:
• Майже 20 років не видавався
• Був замовчуваний офіційною критикою
• Вважався "творчою невдачею" автора
З народної творчості того часу зберігся анонімний вірш:
"Бувають різні точки зору,
Та реалізму суть ясна:
Це шамотіння круг "Собору"
Є гавкіт моськи на слона"
Переоцінка в період "перебудови"
З початком горбачовської відлиги з'являються позитивні оцінки роману:
• Є. Сверстюк назвав твір "далеко не пересічним", відзначивши його гуманістичне спрямування
• Іван Бокий охарактеризував роман як "закономірну, послідовну сходинку у пізнанні зловісної епохи облуди й лицемірства"
Сучасна критика розглядає "Собор" як один з найважливіших творів української літератури XX століття, що порушив важливі суспільні та моральні проблеми свого часу.