"Сонячні кларнети" критика
24 травня 2025 р.«Сонячні кларнети» (за сучасним правописом) — перша друкована збірка поетичних творів Павла Тичини, що вийшла у 1918 році. Збірка стала справжнім відкриттям в українській літературі та отримала високі оцінки від провідних критиків і письменників.
Загальна характеристика збірки
Збірка «Сонячні кларнети» ознаменувала собою народження нового поетичного таланту в українській літературі. Вона вражала сучасників своєю музичністю, новаторством форми та яскравістю образів.
Назва збірки символічно передає суть поетичного світу Тичини — злиття музики та поезії, де кожен вірш звучить як мелодійна композиція, наповнена світлом і радістю життя.
Олександр Білецький про збірку
Літературознавець Олександр Білецький дав таку оцінку творчості молодого поета:
«Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина), відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «Сонячними кларнетами».»
Білецький підкреслив унікальну здатність Тичини бачити світ через призму музичної гармонії, що стало визначальною рисою його поетичного стилю.
Микола Бажан про вплив збірки
Поет Микола Бажан залишив яскравий спогад про знайомство зі збіркою:
«Ніколи не забуду тієї безсонної ночі дев'ятнадцятого року, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми з ним сиділи в лісі при багатті (бо виїхали всім технікумом на заготівлю дров): читали, і п'яніли, і кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок тієї книги…»
Цей спогад яскраво передає те враження, яке справила збірка на молодих читачів та майбутніх поетів. Вона відкривала нові можливості української поезії.
Леонід Новиченко про художню досконалість
Критик Леонід Новиченко відзначив високий художній рівень дебютної збірки:
«Сонячні кларнети» явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок…»
Новиченко особливо підкреслив музичність поезії Тичини:
«Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах? Звідки прийшла до нього, нарешті, дивовижна, незрівняна музика, якою все перейняте в його поетичному світі, музика, що поступає не лише як провідний принцип віршованої форми, але й однією з основ образної системи і всього світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на подібні питання, тут — таємниця таланту.»
Василь Барка про світове значення
Письменник Василь Барка дав найвищу оцінку творчості Тичини:
«Тичина — кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої «класичні роки (1914–1924)».»
Ця оцінка засвідчує міжнародне значення творчості українського поета та його місце у світовій літературі початку XX століття.
Значення збірки для української літератури
«Сонячні кларнети» стали знаковим явищем в українській поезії. Збірка:
• відкрила нову епоху в розвитку української лірики
• продемонструвала можливості синтезу поезії і музики
• вплинула на формування покоління молодих поетів
• утвердила нові естетичні принципи в національній літературі
Критичні оцінки збірки підтверджують її виняткове місце в історії української поезії та непересічний талант її автора — Павла Тичини.