Цікаві факти про Лесю Українку
15 січня 2024 р.Леся Українка – ім'я, яке символізує силу духу, незламність характеру та безмежну любов до України. Ця видатна жінка прожила лише 42 роки, але встигла залишити після себе неоціненну спадщину в українській літературі та культурі. Її життя було сповнене боротьби з хворобою, творчих злетів та громадської діяльності. Кожен факт з її біографії розкриває перед нами образ справжньої героїні духу.
Дитинство в інтелігентній родині
Лариса Косач (справжнє ім'я Лесі Українки) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський у родині відомого юриста Петра Косача та письменниці Ольги Косач (Олени Пчілки).
Родина Косачів була справжнім осередком української культури. Мати, Олена Пчілка, була відомою письменницею та громадською діячкою, а батько – прогресивним юристом та земським діячем. У домі постійно бували видатні діячі української культури.
Рання хвороба та її вплив на творчість
У віці 4 років Леся захворіла на туберкульоз кісток, який супроводжував її все життя. Ця хвороба змусила дівчинку багато часу проводити вдома, що сприяло її інтелектуальному розвитку.
Вона рано навчилася читати і вже в дитинстві захоплювалася літературою. Цікаво, що саме через хворобу Леся отримала домашню освіту, яка виявилася набагато ґрунтовнішою за звичайну гімназійну.
Перші літературні спроби
Свій перший вірш 'Надія' Леся написала у 13 років під псевдонімом Леся Українка. Цей псевдонім вона обрала сама, підкреслюючи свою приналежність до українського народу.
Вірш був надрукований у львівському журналі 'Зоря' у 1884 році. Цікаво, що спочатку мати не хотіла публікувати вірш дочки, вважаючи його занадто сумним для дитини.
Освіта та мовні здібності
Леся Українка володіла дев'ятьма мовами: українською, російською, польською, німецькою, французькою, англійською, італійською, латинською та давньогрецькою. Вона самостійно вивчила більшість з них, читаючи твори в оригіналі.
Особливо захоплювалася античною літературою та німецькою філософією. Її ерудиція вражала навіть найосвіченіших сучасників.
Громадська діяльність та феміністичні погляди
Леся Українка була однією з перших українських феміністок. Вона активно виступала за права жінок на освіту, працю та участь у громадському житті.
Разом з матір'ю вона організувала жіночий гурток, який займався благодійністю та просвітницькою діяльністю. Поетеса вважала, що жінка повинна бути рівноправним партнером чоловіка в усіх сферах життя.
Драматургічна творчість: новаторство в українській літературі
Леся Українка стала засновницею української психологічної драми. Її п'єси 'Касандра', 'Руфін і Прісцілла', 'На полі крові' були новаторськими для української літератури.
Вона першою в українській драматургії звернулася до античних та біблійних сюжетів, наповнивши їх сучасним змістом. Її драми ставилися на сценах багатьох європейських театрів.
Подорожі та лікування за кордоном
Через хворобу Леся багато подорожувала Європою, лікуючись у різних санаторіях та курортах. Вона побувала в Німеччині, Австрії, Італії, Франції, Болгарії, Єгипті та на Кавказі.
Ці подорожі збагатили її світогляд та дали матеріал для творчості. У Берліні вона познайомилася з європейською інтелігенцією та брала участь у літературних вечорах.
Особисте життя: кохання та дружба
Особисте життя Лесі було складним через хворобу та її незалежний характер. Вона мала кілька серйозних стосунків, зокрема з музикознавцем Климентом Квіткою та юристом Сергієм Мержинським.
У 1907 році вона одружилася з Климентом Квіткою, але шлюб виявився нещасливим. Найближчою людиною для неї залишалася мати, Олена Пчілка.
Останні роки: боротьба з хворобою
Останні роки життя Леся провела в постійній боротьбі з хворобою. Вона лікувалася в Єгипті, де написала деякі зі своїх найкращих творів, зокрема поему 'Давня казка'.
Поетеса померла 1 серпня 1913 року в Сурамі (Грузія), куди приїхала на лікування. Їй було лише 42 роки, але вона встигла створити понад 270 поетичних творів та 13 драматичних поем.
Життя Лесі Українки – це урок мужності та відданості своїм ідеалам. Попри тяжку хворобу та життєві випробування, вона залишалася вірною своєму покликанню письменниці та громадської діячки. Її заповіт 'Хто не йде в ногу з життям, той не поет' і сьогодні надихає творчих людей у всьому світі. Леся Українка довела, що справжня сила – не в фізичному здоров'ї, а в силі духу та незламності характеру.