Аналіз твору "Жовтий князь" (паспорт) Василь Барка
26 травня 2025 р."Жовтий князь" Василя Барки - перший у світовій літературі професійний прозовий твір, присвячений трагедії Голодомору 1932-1933 років. Роман розкриває страшні картини геноциду українського народу через історію однієї селянської родини.
Паспорт твору
Автор: Василь Барка (Очерет)
Рід літератури: епос
Жанр: роман
Рік видання: 1963
Тема: зображення страшних картин загибелі людей під час Голодомору 1932-1933 рр.
Ідея: незнищенність гармонійної душі, вихованої на красі
Проблематика: життя і смерть, добро і зло, виховання та віра
Сюжет та композиція
Роман базується на особистих спогадах автора та його брата про Голодомор, а також на двадцятип'ятирічному збиранні свідчень очевидців.
Основні сюжетні лінії:
• Трагедія родини Катранників як відображення трагедії всього українського народу
• Протистояння "хліботрудів" (селян) та "хліботрусів" (представників влади)
• Історія церковної чаші як символу духовності та незламності
Композиційно твір побудований як хроніка поступового вимирання української родини, де єдиним вцілілим залишається наймолодший син Андрійко.
Система образів
Персонажі роману поділяються на дві групи:
"Хліботруди":
• Родина Катранників - втілення кращих рис українського народу
• Інші селяни, які вирощують хліб
"Хліботруси":
• Григорій Отроходін - представник тоталітарної системи
• Бригадники, сільські партійці, міліціонери
• Піонери, які кричали: "Куркуль, віддай хліб!"
Символіка твору
Основні символи:
• Церковна чаша - символ духовності та незнищенності народу
• Жовтий колір - символ зла та смерті
• Сонце - символ надії та Божої присутності
• Хата - символ українського роду та традицій
Календар смерті (створений автором):
• грудень-трупень
• листопад-пухлень
• січень-могилень
• лютий-людоїдень
• вересень-розбоєнь
• березень-пустирень
• жовтень-худень
• квітень-чумень
Художні особливості
Роман характеризується:
• Реалістичним зображенням подій
• Глибоким психологізмом
• Символічністю образів
• Використанням біблійних мотивів
• Контрастним протиставленням добра і зла
Фінал твору оптимістичний - над землею народжується новий день, що символізує надію на відродження українського народу.