Преосвященний Лазар (Баранович), архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, народився в 1620 році в Україні. Навчався в Київському Братському Богоявленському монастирі та польських колегіях. Активно займався науково-педагогічною діяльністю, ставши ректором Київської колегії та ігуменом різних монастирів. Пізніше призначений архієпископом, розширюючи вплив на виховання юнацтва та відновлення монастирів. Помер 3 вересня 1693 року, залишивши слід у розвитку православ'я та літературі. Святитель Димитрій Ростовський називав його стовпом православ'я, відзначаючи його ревнощі у підтримці віри. Працьовитий проповідник та талановитий духовний письменник, Лазар Баранович відіграв важливу роль у складні часи міжусобниць в українській історії. Був відомий своєю старанністю у відновленні релігійних споруд та заснуванні нових монастирів, сприявши розвитку церковної культури та літератури.

Архієпископ Лазар відомий і своїм активним виступом за самостійність Київської митрополії та захист прав малоросійського духівництва. Його роль у посиленні боротьби з єзуїтами та за представництво України в Російському царстві була визнана помітною. Лазар Баранович завжди прагнув до збереження православ'я та віри в складних умовах політичних змін.

З його історичною діяльністю пов'язане відновлення та розвиток культурних центрів, куди він приділяв особливу увагу. Він був важливим фігурантом у захисті і просуванні истин святого Православ'я і завжди прагнув до єдності та моралі в громадянському житті.