Життєвий шлях Дмитра Григоровича Білоуса розпочався 24 квітня 1920 року в селі Курмани на Сумщині в багатодітній селянській родині. Крім Дмитра, у сім’ї були Наталка, Василь, Олекса, Олексій, Катря, Павло, Маруся, Сашко, Христина, Надія, Микола.

У той же харківський період в літературному об’єднанні він познайомився з Олександром Підсухою і Валентиною Ткаченко.

… Війна безжально зруйнувала всі плани, сподівання, надії. Доброволець Д. Білоус іде на фронт. Після одужання працює на радіостанції, що вела передачі для партизанів.

Уже в зрілому творчому і життєвому віці письменник починає писати для дітей і досягає неабияких успіхів. Його книжечки залюбки читала і читає наша дітвора. Бо в них є конкретні життєві ситуації — цікаві, повчальні, кумедні.

Ще одна дуже яскрава грань таланту Д. Білоуса — перекладацтво. Уряд Болгарії нагородив поета орденом Кирила і Мефодія І ступеня, а в Україні він удостоєний за цю працю премії імені Максима Рильського.

Перекладацькі обрії поета, звісно, не обмежувалися Болгарією. Є в нього переклад драми Шекспіра «Міра за міру», є чудові переспіви з різних мов.