Григорій Петрович Чубай (23 січня 1949 - 16 травня 1982) - український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеґраунді 70-х років. Творчість Григорія Чубая справила видатний вплив не стільки на поезію, скільки на 'самоусвідомлення' деяких вісімдесятників. Батько фронтмена гурту 'Плач Єремії' Тараса Чубая.

Народився 23 січня 1949 року у селі Березинах Козинського (тепер Радивилівського) району Рівненської області у селянській родині. Навчався у Козинській середній школі, Московському літературному інституті.

Писати почав у ранньому віці. Йому не вдається вступити до Київського університету через виступ перед пам’ятником Тарасу Шевченку, де він намагався трактувати твори Кобзаря не так, як того вимагала офіційна пропаганда.

Після написання антирадянської та антиімперської за сутністю поеми 'Вертеп', Григорій Чубай приїхав до Львова, де з великим успіхом читав її в середовищі молоді. Там же познайомився з подружжям Калинців - Ігорем та Іриною, братами Горинями, В’ячеславом Чорноволом, Віктором Морозовим.

1970 року одружився та залишився жити у Львові на Погулянці. Організував та видавав 'Скриню' - один із перших самвидавівських журналів України, де друкував твори друзів та свої власні. 1972 року КДБ провело обшук в будинку дружини Галини на Погулянці.

2009 року видавництво 'Грані-Т' видало збірку дитячих віршів Григорія Чубая, які до цього видавалися лише самвидавівськими зшитками, 'Скоромовка не для вовка'.