Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 року у с. Пушкарне на Харківщині в бідній сім’ї паламаря. У листопаді 1885 року Грабовського беруть на військову службу, після чого він перебуває на засланні в Сибірі. Протягом цього часу він здійснював літературну діяльність, пишучи вірші та поезії, які мав можливість надсилати до Галичини. Помер Грабовський 12 грудня 1902 року в Тобольську, де і був похований поруч з декабристами.

Під час перебування на засланні, Грабовський активно займався перекладацькою роботою, принісши значний внесок у українську літературу. Його переклади включали твори світових поетів, а також праці українських письменників, сприяючи популяризації поезії серед широкого кола читачів.

У своїй творчості Грабовський також звертав увагу до актуальних суспільних проблем та проблем літератури. Він відстоював ідею прогресивного світогляду як запоруку справжньої літератури. Наприкінці свого життя він активно листувався з Б. Грінченком, ділячись власними поглядами на літературні питання.