Катерина Василівна Гриневич, більш відома як К. Гриневичева, народилася 19 листопада 1875 року у містечку Винники біля Львова. Її батьки переїхали до Кракова, де вона закінчила польську вчительську семінарію. Тут же вона розпочала писати польською мовою, але пізніше почала вивчати українську мову.

По закінченні семінарії К. Гриневичева повернулася до Львова, де працювала в галузі літератури, редакційно-видавницької справи та активно долучилася до жіночого руху в Галичині. Її перша популярна збірка оповідань «Легенди і оповідання» була видана в 1906 році.

У своїй творчості К. Гриневичева обрала історичні теми, зокрема події на Галицько-Волинській землі XII-XIII століть. Її повісті, такі як «Шестикрилець» та «Шоломи в сонці», відтворюють життя князя Романа Мстиславича.

Письменниця активно працювала над народним вихованням, формуванням шкільної лектури, а також редагувала дитячий журнал. Її мова була архаїзованою, але дуже образною та поетично насиченою. К. Гриневичева померла 25 грудня 1947 року в Німеччині, залишивши значний внесок у українську літературу.