Микола Костомаров — український і російський історик, громадський і культурний діяч, народився 4 травня 1817 року у слободі Юрасовці. Вивчав історію в Харківському університеті, де під впливом українських фольклорних збірників почав збирати та вивчати народну поезію. Пізніше був ад'юнкт-професором у Києві та Петербурзі, де влаштовував літературні вечори. Його історичні праці та поетичні твори відзначалися образністю викладу та розмаїттям жанрів.

Костомаров брав активну участь у національно-культурному русі, співпрацював з М. Грушевським та іншими українськими діячами. Поет відомий як письменник-романтик, чиї вірші баладного характеру та громадянська лірика пройняті мотивами боротьби та поетизації козацької слави України.

Микола Костомаров помер 7 квітня 1885 року в Петербурзі. Його наукові дослідження та літературні твори мали значний вплив на розвиток української культури та літератури.