Іван Петрович Крип’якевич народився у Львові у сім’ї священика. У 1904-1909 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету. Наукову діяльність почав під керівництвом М. Грушевського та став одним з його учнів. У 1911 р. захистив докторську дисертацію з темою «Козаччина і Баторієві вольності» і був обраний дійсним членом НТШ. З жовтня 1939 Іван Крип’якевич працював у Львівському університеті. У повоєнний період зазнав переслідувань, депортований до Києва, але пізніше повернувся до Львова. Помер у 1967 році.

Іван Крип’якевич відомий своїми працями з історії козаччини та Хмельниччини, а також історіографією та історією культури України. Він був автором численних наукових статей, книг і підручників з історії України та української культури. Його внесок у розвиток української науки та освіти неоціненний.