Емілій Антонович Кубек народився 23 листопада 1867 року в с. Штефурів, Свидницького округу - закарпатський письменик та дослідник життя лемків. Після закінчення духовної семінарії став священиком. У с. Снаків розгорнув культурно-освітню діяльність, допоміг збудувати дорогу, розводив сади, сприяв удосконаленню способів господарювання, подбав про побудову школи, заснував хоровий і драматичний гуртки, дописував до періодичних видань.

У 1904 році емігрував до США і з 1904 року до самої смерті виконував обов’язки греко-католицького священика в Маганой Сіті (штат Пенсильванія). Тут написав ряд літературних творів.

Автор роману „Марко Шолтис” (1918-1920), прозових творів „Єдно виданіє”, „Пасхальний дар”, „Після дождя – сонце”, „Кому што Бог обіцяв” та ін., першого багатомовного словника. Кубек став найпродуктивнішим русиномовним письменником в США, опублікував велику кількість ліричних поезій та оповідань. У більшості з них переважали теми ностальгії за русинською батьківщиною, залишеною назавжди.

Автор першого в новій українській лексикографії багатомовного словника „Старославянско-уторській-русскій-нѣмецкій словарь къ Свѧщенному Писанію” (1906). У його реєстрі – 550 вокабул. Українська частина лексикону докладно опрацьована, містить, як правило, ряди відповідників реєстрових слів: загальноукраїнських, діалектних підкарпатоукраїнських. Наявний і російський лексичний матеріал. Як джерело для вивчення діалектної лексики словник Кубек нині зберігає свою цінність.