Дмитро Олексійович Міщенко народився 18 листопада 1921 року в селянській родині. Його дитинство і юність пройшли в с. Степанівка Перша Запорізької області. У 1941 році він був зарахований студентом Дніпропетровського університету, але через війну йому довелося піти на фронт як захиснику Вітчизни.

Після скороченої навчання в Краснодарському мінометному училищі, Міщенко відправився на фронт. Він брав участь у боях на різних фронтах, в тому числі в Сталінграді, Південному, Південно-Західному та інших українських фронтах, а також у штурмі Берліна та звільненні Праги.

Після війни він продовжив свою освіту на філологічному факультеті Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, де згодом здобув ступінь кандидата філологічних наук. Міщенко також працював у видавництвах "Держлітвидав України" та "Радянський письменник".

У своїй творчості він освоював історичне минуле свого народу, писав романи та оповідання про війну, а також працював у жанрі публіцистики. Серед його відомих творів: "Сіверяни", "Чому не сходяться дороги", "Вітри приносять грозу" та інші.