Мисик Василь Олександрович народився 24 липня 1907 року в с. Новопавлівка Межівського повіту на Катеринославщині. Зшиток із його віршами привернув увагу талановитого педагога Аркадія Казки, що запримітив поетичне обдаровання Василя. 1926 року він переїхав до Харкова, де його почали видавати та перекладати. Мисик був зв'язаний з українськими націоналістичними елементами, що призвело до його ув'язнення та перебування в сталінських таборах.

Мисик перекладав з російської, білоруської, єврейської, польської, німецької, французької, а найбільше – з англійської, перської і таджицької. На час утворення Спілки письменників СРСР В. Мисик вже мав за плечима поетичні збірки, збірки оповідань, численні переклади та належав до літературної організації «Плуг». Проте, у листопаді 1934 року його затримали працівники НКВС УРСР, а на особливій нараді влітку 1935 року був засуджений на 5 років виправно-трудових таборів. Після відбуття ув'язнення він активно почав творчо відновлюватися та пізніше був реабілітований.

Василь Мисик помер у березні 1983 року в Харкові, залишивши після себе значний внесок у українську поезію та поетичний переклад.