Оле́г О́льжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба) — український поет, археолог і політичний діяч. Народився в Житомирі 21 липня (8 липня ст. ст.) 1907. Олег Ольжич був активним учасником українського націоналістичного руху та очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. Він займав посаду Голови ПУН ОУН у 1944 році.

Олег Ольжич здобув середню освіту в трудовій школі та навчався в Українському високому педагогічному інституті в Празі. Він також був активним археологом і брав участь у розкопках в Чехословаччині та Західній Україні. У 1930 році захистив дисертацію на звання доктор філософії. Олег Ольжич був також членом ОУН та учасником руху за незалежність України.

Олег Ольжич активно діяв у політичних колах, брав участь у діяльності Проводу Українських Націоналістів та організував Українську Національну Раду у Києві. На жаль, його активну діяльність перервала доля, і він загинув під час допиту 10 червня 1944 року під час утримання в концентраційному таборі Заксенгаузен.