Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач, був українським поетом, прозаїком, дитячим письменником. Народився 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі у вчительській родині. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов’я. Закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, де навчався з українським поетом, правозахисником Василем Стусом.

Служив у Радянській армії в Уссурійському краю, потім працював журналістом у редакції районної газети «Авангард» на Сіхоте-Аліні. Працював журналістом, зокрема, у газеті «Донеччина». По переїзду до Києва обіймав посаду директора республіканського Будинку літераторів.

У 1965 році опублікував першу збірку поезій «Подорожник», підписану псевдонімом Олег Орач. Опублікував десятки збірок поезії та дитячих книжок, в тому числі у перекладі українською мовою якутських та алтайських народних казок. Один з ініціаторів перепоховання Василя Стуса в Україні.

Автор кількох десятків збірок поезії та дитячих книжок. Опублікував збірки якутських та алтайських народних казок у перекладі українською мовою. Опублікував у пресі багато біографічних матеріалів про Василя Стуса, з яким дружив більше 30 років. Лауреат премій ім. Лесі Українки та ім. В. Сосюри.

Його дружиною була українська поетеса Галина Калюжна.

Твори:

Збірки поезії: «Земля на видноколі», «Передчуття», «Зимние жаворонки», «Долоні» (1977), «Написи на снігу» (1981), «Поезії» (1984), «Свято спілого листя» (1985), «За білим перевалом», та ін.

Дитячі книжки: «Журавликова пісня», «Березневі світанки», «Хто де живе», «Дружна сімейка», «Довге літо», «Жаб’ячі перегони», «Кукуріки кукурікали» (2006).