Василь Миколайович Пачовський - український поет, історіософ і мислитель. Народився 12 січня 1878 в Жуличах біля Золочева. Батько - сільський священик, патріот і народовець. Мати Марія походила з роду Боярських, в якому було багато священиків.

Василь пішов до школи у 1886 році, а потім віддали до польської гімназії у Золочеві у 1889 році. Після смерті батька у 1891 році Василь мав складності з голодуванням. Вчителював у гімназіях Львова та Відня, був організатором літературного гуртка 'Молода муза'.

Під час Першої світової війни працював у таборах військовополонених українців в Австрії та Німеччині. По приходу українців із царської армії, вів національно-освідомлюючу роботу та брав участь у літературних зборах. 1919 року переїхав до Ужгорода та став редактором журналу 'Народ'.

У період з 1920 по 1929 роки Василь працював професором гімназій. З 1933 року вчив у Львівському університеті. Під час радянської влади був учителем української мови в середній школі та викладачем університету.

У 1940 році йому запропонували викладати українську мову у Львівському університеті. Василь Пачовський помер у Львові навесні 1942 року від застуди. Написав близько 30 творів, але більшість з них досі не було видано. Поет належав до літературного гуртка 'Молода Муза', що діяв у західній Україні у початку XX століття.