Андрі́й Миха́йлович Па́трус-Карпа́тський (29 березня 1917, село Теребля, тепер Тячівського району Закарпатської області — 9 квітня 1980, Київ) — український поет лівого спрямування, перекладач, в’язень сталінських концтаборів. Член комуністичних угруповань Карпатської України.

Справжнє прізвище — Патрус. 1928 року закінчив місцеву початкову школу, 1930 року — дворічну сільськогосподарську школу. 1930 року вступив до Хустської гімназії (виключено 1935 року за приналежність до підпільної комсомольської групи). 1934 ужгородська москвофільська газета «Наш путь» надрукувала перший вірш поета «Мой клич». Його вірші почали все частіше з’являтися на сторінках москвофільських видань «Карпато-русское слово», «Русскій народний голос». Під псевдонімом Сірий, Гранчак, Карпатський він друкує твори на сторінках видань «Карпатська правда», «Календар Карпатської правди», «Голос молоді». Його вірші, оповідання, памфлети представляють окремі чеські журнали та газети.

Переїхав до Мукачева і там 1937 року закінчив екстерном реальну російську гімназію. Відтоді — постійний кореспондент газети «Лемко» (США).

29 вересня 1939 року, після окупації Карпатської України військами адмірала Хорті, рятуючись од переслідування угорської влади, нелегально перебрався в УРСР. Як члена Компартії, ЦК КП(б)У направив Патруса-Карпатського на роботу в редакцію газети «Червоний кордон» (Кам’янець-Подільський), де працював (також у газеті «Форпост соціалізму») до розторгнення союзу Гітлера і Сталіна...