Марі́йка Підгіря́нка, справжнє ім’я Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, українська поетеса, народилася 29 березня 1881 року в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині. У Марійки вже в ранньому віці пробудився потяг до літератури та поезії, і в 13 років вона почала випробовувати свої поетичні здібності. В 1900 році вона успішно склала іспити в учительській семінарії у Львові та отримала право вчителювати в школі. Протягом наступних 40 років Марійка була віддана шкільній роботі та поезії.

Поезія Марійки Підгірянки переважно була присвячена дітям та про дітей. У своїх віршах вона мріяла про краще майбутнє народу, оспівувала красу рідного краю та природи Карпат. Вона щедро використовувала фольклорні мотиви, а її твори нерідко нагадували українські народні пісні. Також Марійка працювала в жанрі поеми.

Одна з унікальних поем М. Підгірянки – 'Мати-страдниця', написана у 1919 році, розповідає про життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померли в концентраційних таборах від голоду та епідемій.

У радянські часи творчість Марійки Підгірянки йшла доволі обмеженим шляхом, але після незалежності вийшло багато видань її творів. У 2009 році син поетеси Маркіян Домбровський допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом 'Для Вкраїни вірно жиймо'.