Іва́н Іва́нович Пільгу́к (20 грудня 1899, село Решетилівка на Полтавщині — 18 липня 1984) — український письменник, педагог та літературознавець.

Іван Іванович Пільгук народився в сім'ї селян 20 грудня 1899 року в селі Решетилівці на Полтавщині. Закінчив педагогічні курси в Полтаві, після чого взяв участь у громадянській війні під час якої боровся з німецькими окупантами та денікінцями.

Спочатку Пільгук викладав та співпрацював у газетах, а згодом почав писати художні твори. Його історико-біографічні оповідання, такі як "Грозовий ранок", "Повій, вітре!", "Дуби шумлять", дозволили йому заслужити увагу читачів.

Після цього письменник повернувся до художніх жанрів, опублікувавши такі наукові праці, як "Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури", "Степан Руданський", "Традиції Т. Г. Шевченка в українській літературі", "Традиції Т. Г. Шевченка в українській радянській літературі".

Протягом свого життя Іван Іванович спричинив понад триста наукових праць та написав багато підручників із української літератури для середніх і вищих шкіл.

У розмові він відзначив: "Якби мені судилося працювати мулярем, то я за все своє життя, навіть при допомозі найновітнішої техніки, не міг би покласти таку кількість цеглин у будови, скількома примірниками моїх підручників протягом сорока років користувалися учні середніх шкіл та студенти".