Федір Михайлович Потушняк (27 лютого 1910, Осій — 12 лютого 1960, Ужгород) — український письменник, науковець — етнограф, археолог. Народився письменник 27 лютого 1910 року у селі Осій Іршавського району. Літературну діяльність розпочав збіркою поезій «Далекі вогні» (1934). Початок його літературної діяльності припадає на другу половину 20-х рр. Перші поезії Потушняка друкувалися в журналах «Пчілка», «Наш рідний край», «Підкарпатська Русь», «Говерла», в «Студентському альманасі» та ін.

Заслужене визнання письменникові принесли прозові твори, що ввійшли до книжки «Земля» (1938), «Оповідання» (1942)… У повоєнний період Федір Потушняк опублікував книгу оповідань «В долині синьої ріки» (1957), роман «Повінь» (1959).

Треба зазначити, що в дорадянський період Ф.Потушняк активно займався етнографією, цікавився фольклористикою, історією літературного процесу на Закарпатті, а також діалектологією. Зокрема, у галузі етнографії увагу дослідника привертали різноманітні народні вірування про предмети, речі, осіб тощо. У результаті науково-дослідницької роботи Федір Михайлович написав більше тридцяти статей про народні вірування закарпатців в сонце, місяць, зірки, вогонь, воду, душу, у відьом, у скарби, їжу («Огонь в народних віруваннях» (1941), «Вода, земля і воздух в народнім віруванні (1942).

Федір Михайлович Потушняк активно займався етнографією, цікавився фольклористикою, історією літературного процесу на Закарпатті, а також діалектологією.