Іван Петрович та Олександра Петрівна, батьки поета, жили у Охтирці, дотримуючись релігійних і народних звичаїв. Щоголів учився у повітовому училищі та Першій харківській гімназії, де почав писати вірші. Вступивши на державну службу, пізніше віддавав більше уваги родині та вихованню дітей.

У своїх поезіях Щоголів тужив за своїми дитячими літами та оспівував красу рідних краєвидів, яка вразила його душу. Його творчість була різноманітною за мотивами та включала образи української природи, козаччини, а також соціальні мотиви.

Щоголів був представником Харківської школи романтиків, відомий своєю козакофільською тугою за минулим. Його поезії вплинули на пісенний народний репертуар та мають значний внесок у українську літературу.