Вадим Петрович Скомаровський - український поет. Народився 1 червня 1937 року в селі Балико-Щучинка на Київщині. Багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки війни. У дитинстві Вадим зачитувався книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні. Батько загинув на фронті. Мати все життя працювала вчителькою. Після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища Вадим працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом закінчив Ізмаїльський педагогічний інститут. І подальша його журналістська, комсомольська, партійна робота та робота головним редактором і директором видавництва 'Молодь' була тісно пов'язана зі школою та молоддю.

У 1956 році Вадим Скомаровський надрукував у журналі 'Піонерія' свій перший вірш для дітей. Невдовзі з'явилися перші поетичні збірки 'У сестрички радість' (1959) та 'Зірочка' (1961). У 1963 році вийшла в світ книжка Вадима Скомаровського 'На Тарасовій горі' - вірші, присвячені Тарасові Шевченку. Відтоді поет часто звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку 'Тарасова криниця', а в 1979 - створив поему 'Тарасові птиці'. Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського.

Скомаровський також є автором поем 'Зошит у лінійку', 'Багряний листок', 'Вітер мандрів' та казок 'Де поділися зірки?', 'Чому в морі вода солона', 'Чому Лютий короткий' та інші. Пише також гумористичні, сатиричні поезії, мініатюри, шаржі. У 2002 році вийшла друком його збірка 'Комп’ютер з характером'.

Твори В. П. Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдавською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Вони видані у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді. Вадим Скомаровський також відомий як перекладач з російської, білоруської і туркменської мов.