Петро Миколайович Скунць (20 травня 1942, Міжгір’я — 30 травня 2007, Ужгород) — український поет, член Національної спілки письменників України з 1962 року.

Народився 20 травня 1942 року в селиці Воловому (нині смт Міжгір’я, нині Закарпатської області). У 1963 році закінчив Ужгородський університет. Працював в обласній молодіжній газеті. Був редактором Закарпатського обласного видавництва. Був членом КПРС.

Помер 30 травня 2007 року в Ужгороді.

Твори:

Збірки поезій: «Сонце в росі» (1961); «Верховинська пісня» (1962); «Полюси землі» (1964); «Погляд» («Розп’яття») (1967); «Всесвіт, гори і я» (1970); «Розрив-трава» (1979); «Сейсмічна зона» (1983); «Над моей непогодой» (1989); «Спитай себе» (1992); «Коли я був на світі Травнем» (2000); «Один» (2000). Поема «На границі епох» (1968).

Відзнаки: Почесний громадянин смт Міжгір’я та міста Ужгорода. Обласна комсомольська премія імені Дмитра Вакарова. 1997 — Державна премія України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Спитай себе».