Василь Андрійович Симоненко — український поет і журналіст, шістдесятник. Народився 8 січня 1935 року в селі Біївці. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював в газеті «Черкаська Правда», «Молодь Черкащини», кореспондентом «Робітничої Газети». Писав вірші, що критикували радянський лад. Він став символом боротьби за державний та культурний суверенітет України. Помер 13 грудня 1963 року в Черкасах.

Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету. Писати вірші почав ще студентом, але зіткнувся з радянською цензурою. Самвидавні поезії відобразили життя селян та викриття деспотії, російського шовінізму, кохання до батьківщини України.

Загибель настала 13 грудня 1963 року після жорстокого побиття кагебістами на залізничній станції Шевченка у місті Сміла. Вшанування пам'яті поета виявилося у створенні музею у Черкасах та селі Біївці, названні вулиць на честь поета у різних містах України, випуску пам'ятної монети та встановленні пам'ятника у Черкасах.