Леонід Миколайович Талалай - український поет, член Національної спілки письменників України. Народився 11 листопада 1941 року в селі Савинці Савинського району Харківської області, помер 19 червня 2012 року в Києві, похований 6 липня 2012 на Байковому цвинтарі. Леонід Талалай вірші складав від п'ятого класу, а 1956 року вперше надрукував вірші в горлівській міській газеті «Кочегарка». Разом з Володимиром Демидовим був одним з визначних літературних лідерів міста Горлівки.

У 1993 році став лауреатом Шевченківської премії, отримав премії імені Володимира Сосюри та Літературну премію «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Останні роки свого життя прожив у Києві, де й помер внаслідок нещасного випадку.

З дружиною поетесою Раїсою Харитоновою мав прийомну доньку Соломію Талалай. Друга дружина поетеса Тетяна Винник.

Леонід Талалай за своє життя видав численні збірки поезій, отримавши високі літературні нагороди та премії від Української держави і іменитих осіб у галузі літератури.