Архип Юхимович Тесленко — український письменник. Народився 18 лютого (2 березня) 1882 в селі Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії, помер 15 (28) червня 1911 у рідному селі. Творив поезії та оповідання, присвячені українському селянству та соціальним проблемам. Низка його творів видрукована у журналах та газетах. Одним з найвідоміших його творів є повість "Страчене життя", де досліджується доля дівчини-вчительки в умовах жорстокої дійсності.

Архип Тесленко народився 18 лютого (2 березня) 1882 року в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство». Працював писарчуком у волості, в нотаря, згодом поденщиком.

У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім в Вятську губернію. 1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер.

Творчість Архипа Тесленка розпочалася у 1902 році з поезій російською мовою, а потім перейшов на українську. Його оповідання й поезії вражають живою мовою та тематикою соціальних проблем українського селянства.

Критика помітила визначний талант Тесленка і живу мову його творів, що відзначалися імпресіонізмом та соціальною актуальністю. Твори Тесленка були перевидані багато разів, а його музей засновано в селі Харківцях як пам'ять про видатного письменника.