Осип Васильович Турянський, також відомий під псевдонімом Іван Думка, був українським письменником і літературним критиком. Народився 22 лютого 1880 року в селі Оглядів (нині Радехівський район Львівської області) в родині тесляра. Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету, де захистив докторську дисертацію. Працював учителем середніх шкіл Галичини.

У літературі дебютував 1908 року новелами в альманаху віденської "Січі". З 1910 року викладав українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт, де потрапив у полон та перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба.

Пережите в сербському полоні відтворив у повісті-поемі "Поза межами болю" (1917), яка стала видатним явищем української модерної літератури. Після повернення з Італії до Австрії викладав право у Віденському університеті, а також працював у Галичині, займаючись видавничою та педагогічною діяльністю.

Підірване сербським полоном здоров’я швидко тануло, і 28 березня 1933 року в Львові письменник помер. Тільки через п’ятдесят років його ім’я та літературна праця були гідно пошановані.

Твори Осипа Турянського включають антивоєнну психологічну повість-поему з часів Першої світової війни "Поза межами болю" (1917–1921), повісті "Дума пралісу" (1922), "Син землі" (1933), збірку оповідань "Боротьба за великість", комедію "Раби" (1927) та літературно-критичні нариси.

За мотивами повісті "Поза межами болю" 1989 року знято однойменний художній фільм (режисер — Ярослав Лупій).