Біографія Василя Земляка розгортається з дня його народження 23 квітня 1923 року в селі Конюшівці, що зараз належить Липовецькому району Вінницької області. Василь брав участь у Другій Світовій війні, після чого в 1950 році успішно закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Протягом 1963-1966 років він очолював Київську кіностудію, де працював над кіносценаріями. Земляк помер 17 березня 1977 року і був похований на Байковому кладовищі.

Творчість Василя Земляка відзначалася з перших його кроків у літературі. Його роман 'Лебедина зграя', опублікований у 1971 році, привернув увагу критиків і був удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка у 1978 році. 'Зелені Млини', видані у 1976 році, також здобули популярність і були перевидані кілька разів.

Земляк був визнаний як видатний прозаїк, зокрема за свої повісті 'Рідна сторона' та 'Кам'яний Брід' з середини 50-х років. Його твори 'Гнівний Стратіон' та 'Підполковник Шиманський' показали досвідченого автора, який збагачував свою творчість фактами та враженнями війни.

У своїй трагедії 'Президент' (1974-1976) Земляк розповів історію національного героя Чилі Сальвадора Альєнде. Він залишив значний слід в українській літературі ХХ століття своїм неповторним стилем та глибоким змістом.