Вона хотіла забрати цю таємницю з собою туди, звідки не повертаються ані люди, ані таємниці. Сьогодні вона передумала.

Лежачи на затерплій за ніч спині, Люба нарахувала рівно шістдесят років брехні. Життя, від якого важко відмовитись, трапилося з нею одного разу. Решту вона прожила надіями й спогадами, не зізнаючись у цьому ні собі, ні іншим. До цього дня.