Альберт Ейнштейн, Борис Подольський та Натан Розен у 1935 році.

Хто і в якому році сформулював відомий парадокс, що підкреслює проблеми нелокальності квантової механіки?

Короткий тест, що перевіряє знання визначень, фізичних принципів, методів генерації заплутаних станів і прикладних експериментів у галузі квантової заплутаності.

Явище, при якому стан двох або більше квантових об'єктів має спільний опис і між їхніми властивостями виникають кореляції, навіть якщо об'єкти віддалені.

Класична кореляція між властивостями частинок, що виникає через їхнє спільне походження.

Миттєва передача корисної інформації між двома частинками, що порушує теорію відносності.

Властивість макроскопічних тіл, яка дозволяє точно визначати їхні параметри одночасно.

Що таке квантова заплутаність?

Відсутність заплутаності на великих відстанях і класична декогеренція.

Принципово ймовірнісний характер результатів вимірювань та теорема про заборону клонування квантових станів.

Нелінійність квантової механіки та відсутність збереження енергії.

Неможливість синхронізації годинників у двох точках і ефект Доплера.

Які дві основні причини перешкоджають використанню заплутаних станів для передачі корисної інформації зі швидкістю, більшою за швидкість світла?

Щоб показати математичну несумісність хвильової та частинкової моделей світла.

Щоб побудувати універсальний квантовий комп'ютер.

Щоб відрізнити передбачення квантової механіки від передбачень теорій з локальними прихованими параметрами.

Щоб обґрунтувати можливість передачі сигналів миттєво по всій всесвіту.

Для чого була сформульована теорема Белла в контексті квантової механіки?

Народжуються пари фотонів (біфотони) з ортогональними поляризаціями, сума їхніх частот дорівнює частоті накачування.

Порожнеча створює віртуальні частинки, які знищують заплутаність.

Один фотон розпадається на два фотони з ідентичними поляризаціями, але різними енергіями без зв'язку з накачуванням.

Кристал підвищує температуру лазерного променя та знищує когерентність.

Що відбувається при спонтанному параметричному розсіянні (СПР) типу II у нелінійному кристалі?

k1 + k2 = k (векторна сума хвильових векторів дочірніх фотонів дорівнює хвильовому вектору насичення).

k1 · k2 = 0 (перпендикулярність хвильових векторів).

Яке співвідношення для хвильових векторів фотононів виконується при процесі СПР у квазіфазовому режимі?

(|x x> - |y y>)/sqrt(2) — Антисиметричний стан із заміною фаз.

(|x y> + |y x>)/sqrt(2) — Стан із протилежними поляризаціями в різних модах.

(|x x> + |y y>)/sqrt(2) — Суперпозиція обох однакових поляризацій (Phi+).

(|x y> - |y x>)/sqrt(2) — Синглетний стан із антисиметрією за поляризацією.

Який з наведених станів є одним із чотирьох біллових максимальнороззаплутаних станів поляризації?

Тому що фотони підкоряються принципу Паулі.

Тому що фотони мають напівцілий спін і є фермионами.

Тому що фотони взаємодіють через сильну взаємодію.

Тому що фотони є бозонами, а хвильова функція бозонів повинна бути симетричною при перестановці частинок.

Чому хвильова функція пари фотонів повинна бути симетричною щодо перестановки індексів?

Беннетт і Брассар у 1984 році.

Шор і Фейнман у 1994 році.

Ейнштейн і Подольський у 1935 році.

Хто запропонував перший протокол квантового розподілу ключа BB84 і в якому році?

Коли був запущений перший практичний супутник для квантового зв'язку і яка країна це зробила?

500 км між двома наземними станціями.

10 000 км між континентами.

1203 км між супутником і наземними станціями.

50 км у лабораторних умовах за допомогою оптичного волокна.

Який рекорд відстані розповсюдження заплутаності за допомогою супутника було встановлено у 2017 році?

Неможливість генерувати заплутаність у лабораторних умовах.

Закон збереження маси, що перешкоджає передачі фотонів.

Недостатність квантових алгоритмів, які використовують заплутаність.

Декогеренція — втрата когерентності та заплутаності через взаємодію з навколишнім середовищем.

Що є головною практичною проблемою при зберіганні та передачі заплутаних станів у реальних системах?

Питання 4 з 12