якість трудового життя;

якість виробленої продукції;

якість виробничих засобів;

рівень заробітної плати.

Основним критерієм оцінки соціально - трудових відносин прийнято вважати:

Перевірка знань з основ соціально-трудових відносин, ринку праці, соціальної політики та соціального захисту.

добуток числа календарних днів періоду та середньоспискової чисельності працівників;

добуток числа календарних днів періоду та загальної чисельності працівників;

добуток числа календарних днів періоду та постійної чисельності працівників;

немає правильної відповіді.

Календарний фонд робочого часу визначається як:

різниця між календарним фондом та вихідними днями;

різниця між календарним фондом робочого часу і числом вихідних, числом святкових днів у році для всіх працівників;

різниця між календарним фондом робочого часу і числом святкових днів у календарному році;

сукупність усіх варіантів відповідей.

Табельний фонд робочого часу визначається як:

різниця між табельним фондом робочого часу та простоями;

різниця між можливим фондом робочого часу та простоями;

різниця між явочним фондом робочого часу та простоями;

Фактично відпрацьований час визначається як:

різних категорій працівників до загальної чисельності;

адмінперсоналу підприємства до загальної чисельності;

працівників з освітою до загальної чисельності;

працівників з середньою освітою до загальної чисельності.

Структура кадрів підприємства характеризується співвідношенням:

сукупність її природних даних, освіти, виховання і життєвого досвіду;

сукупність фізичних та духовних даних людини;

сукупність психічних можливостей людини до праці;

Сукупність характеристик людини, що визначають її виробничі можливості, призначення і відповідні можливості доходу це:

здоров’я, професійна підготовка;

соціально - демографічний склад населення та його інтелектуально - культурний рівень;

мотивація праці, суспільна напруженість праці;

Рівень трудового потенціалу визначається наступними факторами:

здоров'я, творчий потенціал, активні сили, ресурси робочого часу;

моральність і уміння працювати в колективі;

організованість, освітність, професіоналізм;

сукупність усіх варіантів відповіді.

Компоненти трудового потенціалу:

частина населення, яка зайнята у сфері матеріального виробництва;

працездатна частина населення, яка має фізичні, розумові здібності, необхідні для роботи;

частина населення, яка забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці;

частина населення, яка не входить до складу робочої сили.

Економічно активне населення – це:

особи пенсійного віку, учні денної форми навчання, домогосподарки, особи, що не бажають працювати;

особи, які зайняті в сфері нематеріального виробництва;

жінки та чоловіки віком 16-60 років, пенсіонери, підлітки;

безробітні, які обліковуються у службі зайнятості, студенти заочної форми навчання, військовослужбовці.

До категорії економічно неактивного населення відносяться:

це стрижень суспільних відносин на рівні народного господарства регіону, фірми і окремих індивідів;

це трудові відносини між працею і капіталом;

це трудові відносини між робітником і роботодавцем;

це трудові процеси в суспільстві.

Система соціально-трудових відносин:

Відносини між соціальними групами і окремими індивідами з приводу їх суспільного стану, способу і устрою життя, а взагалі з приводу умов формування й розвитку особистості й соціальних спільностей – це відносини:

соціальне партнерство;

конфліктне співробітництво.

Який тип соціально-трудових відносин передбачає спільну відповідальність людей, що ґрунтується на особистій відповідальності та злагоді, єдності й спільності інтересів:

спільна відповідальність людей, що базується на особистій відповідальності та порозумінні, єдності та спільності інтересів;

переважна роль держави в регламентації соціально-трудових відносин;

збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації, націлене на запобігання перенесення відповідальності на суспільство;

узгодження найважливіших соціально-трудових інтересів роботодавців та найманих робітників у рамках соціального миру;

зіткнення суб’єктів взаємодії, яке викликано протилежною спрямованістю цілей та інтересів, позицій та поглядів.

конфліктне суперництво;

Свавільне, необґрунтоване, невиправдане обмеження прав і можливостей суб’єктів соціально-трудових відносин, що зменшує для них можливості у трудовій сфері –це:

законодавчу, регулюючу;

відтворювальну, стимулюючу;

Держава як суб’єкт соціально-трудових відносин виконує наступні функції:

контролюючу, стимулюючу, регулюючу;

розподілу ресурсів, розподілу доходів, контролюючу;

стабілізаційну, розподілу ресурсів, розподілу доходів;

немає правильної відповіді

Соціальна політика виконує слідуючі функції:

угода, колективний договір;

домовленість, договір;

переговори, узгодження інтересів;

гарантії захисту працівника.

Основою соціального партнерства є:

наймані працівники, роботодавці;

роботодавці, наймані працівники, держава;

профспілки, союзи роботодавців, арбітражні організації;

об’єднання найманих працівників, об’єднання роботодавців, держава.

Сторони соціально-трудових відносин – це:

спільну відповідальність людей, що базується на особистій відповідальності та порозумінні, єдності та спільності інтересів;

переважну роль держави в регламентації соціально-трудових відносин;

узгодження найважливіших соціально-трудових інтересів роботодавців та найманих працівників у рамках соціального миру;

свавільне обмеження прав суб’єктів цих відносин, що ставить їм перепони до рівних можливостей на ринку праці (за віком, статтю, національністю).

Державний патерналізм передбачає:

ранньокапіталістична, конфронтаційна, індустріальна, інформаційна;

доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна;

індивідуальна, групова, змішана;

ранньокапіталістична, конфронтаційна, змагального співробітництва, соціального партнерства.

Вкажіть стадії трансформації соціально-трудових відносин:

найманими працівниками, роботодавцями, державою;

профспілками, роботодавцями, найманими працівниками;

безробітними, зайнятими, державою;

роботодавцями, профспілками, центрами зайнятості.

Соціально-трудові відносини це комплекс взаємодії між:

соціально - економічний напрям всебічного розвитку громадян;

соціально - економічний напрям зміни економіки;

соціально - економічний напрям удосконалення виробництва;

систему заходів, переважно спрямованих на економічно активне населення, для створення умов соціальної захищеності найманих працівників.

Під соціальною політикою розуміють:

загальний мир, свобода слова, повна зайнятість, матеріальний добробут;

духовний розвиток, конкуренція, справедливість, перешкоди;

зростання життєвого рівня, зрівняння людей не залежно від раси;

постійний прогрес, ліквідація злиденності, нормальні умови праці.

Принципи соціального партнерства згідно МОП це:

рівноправність сторін, сприяння держави, обговорення, питань, цензура;

демократія, самоконтроль, не виконання обов'язків;

зниження оплати праці, здорова конкуренція, обмеження повноважень;

законність, добровільність, повноважність, свобода вибору, відповідальн

Принципи соціального партнерства в Україні це:

адміністративного кодексу;

трудового законодавства;

Трудовий конфлікт це розбіжність поглядів з питань застосування:

гідний рівень життя, праці та соціальну захищеність;

комфортні умови праці, високу заробітну плату;

можливість кар'єрного зростання, отримання освіти;

підвищення кваліфікації, зниження податків, зниження безробіття.

Що забезпечує громадянам соціальна політика:

соціальну підтримку, соціальний устрій;

соціальний захист, соціальну допомогу;

виплату посібників, лікарняних;

матеріальну підтримку, духовну підтримку.

Соціальна захищеність передбачає:

соціальними групами, прошарками, класами;

статево віковими групами, професійно-кваліфікаційними групами;

працівниками розумової та фізичної праці;

між працівниками великих підприємств і малих.

Суть соціального партнерства полягає в громадських відносинах між:

гарантії та захист прав людини у сфері праці;

умови, принципи, норми реалізації соціально-трудових відносин;

галузеві тарифні умови оплати праці, кадрова політика підприємств;

сукупність всіх варіантів відповідей.

Предмет соціального партнерства це:

документ який регулює рівень оплати праці;

правовий акт, що регулює соціально - трудові відносини між роботодавцем і працівником на зовнішньому рівні;

правовий акт який регулює відносини між учасниками виробництва;

правовий акт який регулює соціально - трудові відносини між роботодавцями та профспілками;

правовий акт, що регулює соціально - трудові відносини на конкретному підприємстві між роботодавцем і працівником;

правовий акт відносин між адміністрацією підприємства та найманими працівниками;

відносини між профспілками та найманими працівниками;

правовий акт, соціально-трудових відносин між роботодавцем і профспілками;

правовий акт відносин між адміністрацією та найманими працівниками;

Колективний договір це:

трансформація нашого суспільно-економічного життя на ринкових засадах;

поява нових суб'єктів соціально-трудових відносин;

негативні наслідки тривалої економічної кризи;

Об'єктивно базою розробки соціально-трудових відносин є:

безробітними, зайнятими, союзами роботодавців, державою;

глобалізація економіки;

розвиток суспільної праці та виробництва;

Основними факторами формування і розвитку соціально - трудових відносин є:

мінімальна заробітна плата.

Найважливішим соціальним нормативом є:

межу малозабезпеченості;

Мінімальний споживчий кошик як соціальний індикатор показує:

способи соціально - трудових відносин;

етапи соціально - трудових відносин;

рівні соціально - трудових відносин;

типи соціально - трудових відносин;

Працівник - працівник, працівник - роботодавець, профспілка - роботодавець, роботодавець - держава, працівник - держава це:

координація, інтеграція, конкуренція, компроміс, пристосування;

конкуренція, пристосування, компроміс, ухилення, співробітництво;

роз’яснення, наради, співробітництво, конкуренція, ухилення;

Виділяють слідуючі способи врегулювання трудових конфліктів:

Скільки стадій пройшли соціально-трудові відносини у своєму розвитку:

Скільки груп суб'єктів соціально-трудових відносин виділяють вчені:

громадянин що уклав договір з роботодавцем і набув відповідних прав і обов'язків;

громадянин який працює на приватному підприємстві;

громадянин що переходе з одного місця роботи на інше на контрактній основі;

громадянин який уклав договір на певний об'єм робіт.

Кого вважають найманими працівником:

директор підприємства що надає роботу;

людина що працює самостійно, наймає на роботу і є власником засобів виробництва;

людина яка наймає на роботу і виплачує заробітну плату;

людина яка орендує засоби виробництва і наймає на роботу.

законотворення, встановлення норм і правил, гарантія, захист прав громадян;

створення робочих місць, захист прав громадян, арбітраж;

арбітраж, регулювання, контроль, гарантія прав людини;

Умовні функції впливу держави на соціально - трудові відносини:

індивідуальний, мікроекономічний, мезоекономічний;

мезоекономічний, макроекономічний, мегаекономічний;

мегаекономічний, індивідуальний, мікроекономічний;

Рівні соціально - трудових відносин:

Особа, яка заключила договір з представником підприємства, організацією чи державою - це:

соціальних відносинах;

Механізм формування і регулювання соціально - трудових відносин міститься у:

соціальну допомогу, соціальний захист, соціальна підтримка;

регулярна виплата заробітної плати та пенсії;

захищеність від фінансової кризи;

Під соціальною захищеністю розуміють:

страхові компанії, професійні союзи;

благодійні організації, політичні організації;

Найважливішими соціально - організаційними складовими соціального захисту працівників є:

тарифна сітка, форма оплати праці;

система оплати праці, колективні договори;

тарифні угоди, контракти, колективні договори;

Важливим соціально - нормативним інститутом в системі соціального захисту найманих робітників стали:

угода, суспільний договір;

збереження й підвищення заробітної плати;

Профспілки виконують слідуючі функції:

Питання 37 з 75