«Альбатрос» Шарля Бодлера: аналіз вірша

27 січня 2025 р.•

Сонет «Альбатрос» Шарля Бодлера (1821-1867) — французького поета, літературного критика та перекладача — це твір про трагічну долю митця в суспільстві. Вірш написано в 1841-1842 роках, вперше опубліковано в 1858 році (без другої строфи) у «Ревю де Франсе» 10 квітня 1859 року та входить до збірки «Квіти зла».

Паспорт твору

Літературний рід: Лірика.

Вид лірики: Філософська.

Жанр: Сонет.

Стиль: Символізм.

Автор: Шарль Бодлер (1821-1867) — французький поет, літературний критик та перекладач.

Написано: У 1841-1842 рр. (під час подорожі Бодлера на острів Реюньон).

Система віршування: Силабо-тонічна. Стопа: шестистопний ямб; рими: 1 і 3 рядки об'єднані жіночими римами, 2 і 4 рядки об'єднані чоловічими; римування перехресне.

Тема та ідея твору

Тема: Трагічна доля митця в суспільстві. Автор показує, як поет, який в небі є володарем висот, на землі стає безпорадним і незграбним.

Мотив: Трагічна доля митця в суспільстві. Алегоричний образ птаха є символом поета. Поет символізує світ прекрасного, добра. Моряки уособлюють зло, символізуючи людство, яке пливе на своєму судні.

Ідея: Поет, як альбатрос, в небі вільний і могутній, але на землі (в суспільстві) стає безпорадним і незграбним. Суспільство не розуміє та не цінує поета, роблячи його об'єктом глузування.

Композиція

Антитеза: Побудована на антитезах: земне і небесне, вільний простір неба і палуба корабля, високе й нице, альбатрос і матроси, поет і натовп.

Перша частина: Опис альбатроса в небі — могутнього, величного, володаря висот. Це показує свободу та силу поета в творчості.

Друга частина: Альбатрос на палубі корабля — незграбний, безпорадний, об'єкт глузування. Це показує становище поета в суспільстві.

Третя частина: Порівняння з поетом — поет також князь висоти, але на землі стає безпорадним. Це підсумовує головну думку твору.

Символи твору

Альбатрос (птах у небі): Втілює владу митця у створюваному ним світі. Символ поета, який в небі (в творчості) є володарем висот.

Моряки: Уособлюють зло, символізуючи людство, яке пливе на своєму судні. Безжальна юрба, яка глузує з поета.

Море: Символ життя; корабель — це людська доля; а грім, блискавка — життєві випробування.

Небо: Символ творчої волі митця, а політ альбатроса уособлює нестримний політ фантазії.

Палуба корабля: Символ земного світу, суспільства, де поет стає безпорадним.

Художні засоби

Епітети: "сріблястих альбатросів", "морських пустель", "крилаті королі"; "незграба немічний", "крилатий велетень". Це підкреслює контраст між могутністю та безпорадністю.

Метафори: "синів височини", "володарі висот", "Поете! Ти також є князем висоти…"; "І дивиться на них король блакиті скоса…", "Глузує з блискавиць, жадає висоти".

Порівняння: "Волочаться за ним великі білі крила, Як весла по боках розбитого човна", "Поет, як альбатрос — володар гроз і грому". Це показує порівняння поета з альбатросом.

Протиставлення: "могутні в синяві — каліки ви тепер", "І тільки угорі — ти і краса, і сила, Та на землі, в житті, ходить не вмієш ти…"; "Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!..". Це показує контраст між небом та землею.

Риторичне звертання: "Поете!" — це прямий заклик до поета, що показує символічне значення твору.

Проблематика

Трагічна доля поета в суспільстві: Поет, який в творчості є володарем висот, в суспільстві стає безпорадним і незграбним. Суспільство не розуміє та не цінує поета.

Конфлікт між мистецтвом та суспільством: Альбатрос символізує поета, який в небі (в мистецтві) вільний, але на землі (в суспільстві) стає об'єктом глузування.

Безпорадність поета перед натовпом: Моряки уособлюють натовп, який глузує з поета, не розуміючи його величі.

Відчуження митця: Поет відчуває себе чужим у суспільстві, яке не розуміє його творчості.

Головна думка та мораль

Поет, як альбатрос, в небі вільний і могутній, але на землі (в суспільстві) стає безпорадним і незграбним. Суспільство не розуміє та не цінує поета, роблячи його об'єктом глузування.

Вірш показує трагічну долю митця, який в творчості є володарем висот, але в житті стає безпорадним перед натовпом, що не розуміє його величі.

Особливості: Вірш відноситься до декадансу. Художній простір має контрастне забарвлення (від прекрасного і піднесеного до огидного і вульгарного), наявні безвихідь і похмурість.