«Життя — це сон» Кальдерона: аналіз твору
17 січня 2025 р.•
П'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки «Життя — це сон», написана в 1632—1635 роках, є вершиною іспанської драматургії епохи бароко та одним з найвидатніших творів світової літератури.
Загальна інформація про твір
Автор: Педро Кальдерон де ла Барка
Рік написання: 1632-1635
Жанр: Свій твір Кальдерон називав «комедією», хоча так його можна назвати лише умовно. За сучасною класифікацією це філософська драма.
Провідний мотив: трагічний хаос життя, неможливість протистояти долі і небажання миритися з цим.
Ідея твору: протистояння фатальної долі та людської свідомості, можливість морального переродження людини.
Головні герої та їх характеристика
Сехисмундо — польський королевич, головний герой драми. Народився під зловісною зіркою, через що був ув'язнений батьком з малих літ. Проходить шлях від звірячої жорстокості до мудрого правління.
Король Басиліо — батько Сехисмундо, який намагається перехитрити долю, ув'язнивши сина. Втілює образ правителя, що стає жертвою власних страхів.
Клотальдо — єдина людина, з якою спілкується Сехисмундо. Його тюремник, наглядач і слуга. Переживає конфлікт між почуттям і обов'язком.
Претенденти на корону: герцог Московії Астольфо та принцеса Естрелья, які мають одружитися і успадкувати трон.
Композиція твору
П'єса складається з трьох «хорнад» (дій). Слово «хорнада» має іспанські корені і позначає «життєвий шлях людини, пройдений за день».
Експозиція — монолог Сехисмундо у в'язниці, де розкривається його трагічна доля.
Зав'язка — Басиліо везе сплячого Сехисмундо до палацу, щоб перевірити пророцтво.
Розвиток дії — Сехисмундо обурюється поведінкою батька, мріє про помсту і починає розправу.
Кульмінація — переродження Сехисмундо як реакція на осмислення свого життя.
Розв'язка — повстання народу, Сехисмундо займає трон і налагоджує стосунки з усіма героями.
Центральний конфлікт
У центрі твору — конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою та особистістю. Король Басиліо, дізнавшись із гороскопа про майбутнє приниження від сина, наказує тримати Сехисмундо у в'язниці.
Коли настає час обирати спадкоємця, король вирішує перевірити пророцтво. Сехисмундо, прокинувшись у палаці, поводиться як тиран, підтверджуючи передбачення. Однак пізніше він проходить духовну трансформацію.
Філософська проблематика
Твір порушує фундаментальні питання буття: що є реальність, а що — сон? Чи може людина змінити свою долю? Сехисмундо, пережив ув'язнення, палацове життя і знову ув'язнення, доходить висновку про примарність реальності.
Протистояння фатальної долі та людської свідомості показано як змагання ницих пристрастей і вищого обов'язку милосердя й добра. Кожна людина може протистояти долі й утвердити власну волю, якщо займатиме позицію добра і справедливості.
Значення твору
Драма «Життя — це сон» стала вершиною іспанської літератури Золотого віку та одним з найвпливовіших творів світової драматургії. Твір вплинув на розвиток європейського театру та філософської думки.
П'єса демонструє можливість морального переродження людини через усвідомлення відповідальності за свої вчинки. Сехисмундо перетворюється з потенційного тирана на мудрого правителя, що втілює ідеали епохи бароко.