"Бачиш: між трав зелених...": аналіз вірша Володимира Підпалого
27 січня 2025 р.•
Ліричний вірш "Бачиш: між трав зелених..." Володимира Підпалого, написаний у 1960-х роках, належить до пейзажної та філософської лірики та є одним із найвідоміших творів автора. Твір розкриває розповідь про беззахисних пташенят, яких так прагне захистити ліричний герой.
Паспорт твору
Автор: Володимир Підпалий
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: пейзажна, філософська
Напрям (течія): модернізм, неоромантизм
Віршовий розмір: змішаний, дактиль та хорей
Римування: щострофи римуються 2-6 та 4-8 рядки; наявна неточна (приблизна) асонансна рима
Строфа: вірш складається з трьох строф по вісім рядків у кожній
Тема та ідея
Тема: розповідь про беззахисних пташенят, яких так прагне захистити ліричний герой.
Ідея: необхідність щирої любові, співчуття та відповідальності за все живе на землі, що мають проявлятися навіть у найменших вчинках.
Основна думка: "Треба в житті любити гаряче і багато!".
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви любові до природи, світу загалом, турботи про слабших, осуду байдужості, гармонії людини й природи.
Художньо-стильові особливості
Легка ніжна інтонація та емоційність. Діалогічна форма — звернення до читача-співрозмовника — за рахунок використання вставних слів "може", "кажеш" та своєрідного кільцевого обрамлення, повтору рядка "Бачиш: …, як грудочки пташата…".
Твір належить до так званої "тихої лірики" (умовна назва ліричної течії в українській літературі 70-х — поч. 80-х років XX ст., що мала переважно стримане натурфілософське спрямування, заперечуючи настанови "соцреалізму", та характеризувалася увагою до проблем існування людини).
Яскраво виражена медитативна складова (опис природи) з глибокими моральними роздумами; має риси гуманістичної поезії.
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: "трави зелені", "маленькі, сірі, беззахисні немічні (пташата)", "яструб-розбійник", "дощі зернисті", "дороги в пилу", "мале гніздо".
Метафори: "Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти", "стану їм старшим братом…будь їм, маленьким, сірим, просто сестрою ти", "не маєм любові й хисту", "ляже на нашу совість... гріх", "Треба в житті любити гаряче і багато" — афоризм.
Уособлення: "яструб-розбійник свисне".
Порівняння: "як грудочки, пташата", "як грудочки, пташенята".
Рефрен: "як грудочки, пташата / пташенята".
Анафора: "Бачиш:…".
Риторичні запитання: "Що ти?! А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!".
Риторичні оклики: "Треба в житті любити гаряче і багато: …, траву!", "…, невміло ворушаться і живуть!..".
Зменшено-пестливі слова: пташата, пташенята, грудочки, маленьким.
Образна система
Ліричний герой, від імені якого говорить сам автор, — це щира, добра й чуйна людина, яка прагне дбати про природу рідного краю. До читачів він звертається, мов до друзів, нагадуючи їм не бути апатичними, а вірити у власні сили, не шукати виправдання у невмінні чи незнанні, діяти — бути для світу "старшим братом", який оберігає.
Пташенята — узагальнений символ слабких, безпорадних істот (діти, напр.), які потребують опіки.
Природа (сонце, дощі, трава) — символізує чистоту, красу, тендітність життя.
Яструб-розбійник — уособлення небезпеки, агресії, жорстокості.
Історичне значення
Цей вірш, написаний у 1960-х роках, відображає загальні тенденції лірики В. Підпалого: спостереження за природою, її символізм і глибокий філософський підтекст. "Бачиш: між трав зелених" увійшов до збірки "Зелена Гілка" 1963 р.
Коментарі