"Балада повернення" Андрухович аналіз
11 вересня 2017 р.•
Вірш "Балада повернення" Юрія Андруховича є глибоким психологічним твором, який розкриває внутрішній світ мандрівника-романтика. Твір поєднує в собі радість повернення додому та незрозумілу тугу, створюючи складний емоційний колорит.
Тема та ідея твору
Тема — оповідь про повернення додому мандрівника-романтика.
Ідея — пошук внутрішньої гармонії, віднайдення свого призначення на землі. Все це можливе за умов свободи.
Недарма кажуть, що поезія найвлучніше відображає стан душі. Глибоко психологічним постає перед нами витвір Юрія Андруховича «Балада повернення».
Ліричний герой
Ліричний герой твору — людина з особливим внутрішнім світом, природжений мандрівник, який любить свободу.
У вірші тісно переплелися почуття радості та незрозумілої туги, ностальгії.
З тексту твору зрозуміло, що головний герой довго був у подорожі. Він радісний, що повернувся додому. Зустріли його святково «вечеря з вином — на широкім столі».
Конфлікт та драматизм
Та радість його не була довготривалою. Адже далі нас насторожує те, що герой у рідній домівці, у колі сім'ї все ж має тугу на серці.
Тяжко йому було у мандрах, та він нікому про це не розповідав і не розповість, «замкнувши в устах невідомі жалі».
Промовистий епітет «невідомі жалі» переносить нас у нелегке життя мандрівника, якого супроводжують боротьба за виживання, різні небезпеки.
Відносини з близькими
В останніх рядках твору відчувається співчуття жінці, до якої чоловік зовсім не прив'язаний, а мріє про чергову подорож.
І всім було дивно, і жінка до ранку зітхала в даремній гонитві за сном. А він все дивився туди, за фіранку, де зірка по небу плила над вікном.
Це створює трагічний контраст між очікуваннями близьких та внутрішнім станом героя.
Художні засоби
Віршовий розмір — амфібрахій.
Римування — перехресне.
Поезії без таємниці не буває. Кожен її розкриває по-своєму. Часто в ліричному творі поет говорить від себе, передаючи свої думки і почуття.
Не важко догадатися, що прототипом ліричного героя може бути сам Юрій Андрухович.
Повний текст вірша
«Балада повернення»
Коли мандрiвник повернувся додому,
ступив за ворота, зiйшов на порiг,
здiйнявши на плечi дорогу i втому, —
всi радощi свiту вляглися до нiг.
Його не забули, його зустрiчали:
вечеря з вином — на широкiм столi;
чомусь не казав про далекi причали,
замкнувши в устах невiдомi жалi.
I всiм було дивно, i жiнка до ранку з
iтхала в даремнiй гонитвi за сном.
А вiн все дивився туди, за фiранку,
де зiрка по небу плила над вiкном.
ступив за ворота, зiйшов на порiг,
здiйнявши на плечi дорогу i втому, —
всi радощi свiту вляглися до нiг.
Його не забули, його зустрiчали:
вечеря з вином — на широкiм столi;
чомусь не казав про далекi причали,
замкнувши в устах невiдомi жалi.
I всiм було дивно, i жiнка до ранку з
iтхала в даремнiй гонитвi за сном.
А вiн все дивився туди, за фiранку,
де зiрка по небу плила над вiкном.