"Барвношатна владарко, Афродіто...": аналіз гімну Сапфо

29 травня 2025 р.•

Гімн «Барвношатна владарко, Афродіто...» Сапфо належить до найвідоміших творів античної лірики та розкриває тему молитовного звернення ліричної героїні до Афродіти з проханням допомогти в любовних переживаннях.

Паспорт твору

Автор: Сапфо

Літературний рід: лірика

Жанр: гімн (молитовне звернення до божества)

Напрям, течія: антична література (давньогрецька лірика)

Віршовий розмір: сапфічна строфа (3 рядки по 11 складів + 1 рядок з 5 складів), що дістала назву від самої Сапфо

Римування: відсутнє (антична силабічно-метрична поезія ґрунтується на чергуванні довгих і коротких складів, а не на римі)

Строфа: сапфічні строфи (повторювана чотирирядкова строфічна форма)

Тема та ідея

Тема: молитовне звернення ліричної героїні до Афродіти з проханням допомогти в любовних переживаннях.

Ідея: любов є божественною силою, що панує над людьми, і навіть страждання від нерозділеного кохання можуть знайти розраду через звернення до богині.

Гімн показує, що невтоленна жага любові та прагнення підтримки в стражданні знаходять відгук у богині, яка завжди відгукується на молитви.

Провідний мотив

У творі звучить мотив невтоленної жахі любові, прагнення підтримки в стражданні та віра в те, що Афродіта завжди відгукується на молитви.

Художні засоби

У гімні використано різноманітні художні засоби та стилістичні фігури:

Епітети: "барвношатна владарко", "усміх ясний", "міцнокрила зграя" — підсилюють образність і велич божества
Метафори: "ярмо любовне" як символ непереможної сили кохання
Порівняння: дим від жертви — "наче вихор", журавлі — "супутники крилаті"
Звертання: повторювані заклики до Афродіти ("Барвношатна владарко…")
Діалогічність: богиня нібито відповідає ліричній героїні, обіцяючи допомогу

Образи та символіка

Афродіта — уособлення божественної сили кохання, покровителька страждань і радощів закоханих.

Лірична героїня (Сапфо) — образ жінки, сповненої любовного болю, яка шукає підтримки й розради.

Горобина упряж — символ швидкості, небесного польоту, зв'язку світу богів і людей.

Ярмо любові — символ всевладдя пристрасті, що підкорює волю.

Стислий переказ

Лірична героїня звертається до богині Афродіти з проханням урятувати її від любовних страждань. Вона згадує, як колись богиня вже приходила їй на допомогу: покидала небесний чертог, з'являлася на золотій колісниці, запряженій горобцями, й обіцяла, що навіть байдужий згодом покохає. Тепер героїня знову благає Афродіту з'явитися та допомогти впоратися з новим болем серця.