«Біле ікло»: аналіз твору (паспорт)

«Біле Ікло» — пригодницька повість Джека Лондона, головним героєм якого є вовк на прізвисько Біле Ікло. Твір розповідає про життя тварини від народження до приручення людиною, показуючи, як турбота та доброта можуть змінити навіть найдикішу істоту.

Паспорт твору

Автор — Джек Лондон
Жанр — повість
Рік написання — 1906
Тема — зображення життя природи, яке є більш досконалим і гармонійним, ніж життя людей
Головна думка — тільки турботою і добрим ставленням можна приручити дику тварину та зробити її вірним другом

Особливості сюжету

Повість розповідає про життя вовка Біле Ікло від моменту його народження в дикій природі до приручення людиною. Автор показує, як тварина навчається виживати в суворих умовах півночі, де кожен день — це боротьба за життя.
Біле Ікло проходить через різні етапи: життя в дикій природі, зустріч з людьми, жорстоке поводження з боку одного господаря та доброту з боку іншого. Це показує, як ставлення людей впливає на характер тварини.

Головна ідея

Твір демонструє, що тільки любов, турбота та доброта можуть приручити навіть найдикішу тварину. Біле Ікло, яке спочатку було жорстоким та недовірливим, завдяки доброму ставленню свого останнього господаря стає вірним та відданим другом.
Автор також показує контраст між життям у природі, де все підпорядковане законам виживання, та життям серед людей, де можуть панувати жорстокість або, навпаки, доброта та любов.

Композиція твору

Повість складається з кількох частин, кожна з яких описує певний етап життя Білого Ікла. Автор використовує техніку оповіді від імені тварини, що дозволяє читачеві краще зрозуміти світогляд та почуття головного героя.
Композиція твору дозволяє прослідкувати за еволюцією характеру Білого Ікла від дикої тварини до прирученого друга людини.

Коментарі