Короткий зміст оповідання «Білий кінь Шептало» Уласа Самчука
28 вересня 2025 р.•
Оповідання «Білий кінь Шептало» Уласа Самчука розповідає про вірного коня, який був найкращим другом свого господаря. Це зворушлива історія про дружбу, вірність та трагічну долю.
Знайомство зі Шептало
Білий кінь Шептало був гордістю свого господаря. Це був чудовий скакун — сильний, витривалий, розумний. Його біла масть робила його особливо помітним.
Кінь отримав свою кличку за особливу манеру шептати, коли бачив господаря. Це було не звичайне іржання, а щось схоже на ніжне шепотіння, яким Шептало вітав свого друга.
Між конем і господарем встановився особливий зв'язок. Вони розуміли один одного без слів. Шептало знав кожен жест, кожен погляд свого хазяїна.
Життя разом
Шептало був не просто робочим конем — він був другом, помічником, майже членом родини. Господар ніколи не б��в коня, завжди добре годував, доглядав.
Кінь допомагав у всіх роботах: орав землю, возив збіжжя, їздив на базар. Але особливо любив господар брати Шептало на прогулянки — тоді вони могли насолодитися спілкуванням один з одним.
Шептало знав дорогу додому навіть у найтемнішу ніч. Він ніколи не заблукав, завжди приводив господаря туди, куди потрібно.
Випробування
Настали важкі часи. Почалася війна, і господаря забрали до війська. Шептало залишився вдома, але сумував за своїм другом.
Коли господар повернувся поранений, Шептало був поруч. Він ніжно шептав, торкався мордою, ніби намагався підтримати, вилікувати.
Господар важко хворів, але щодня виходив до Шептала. Ці зустрічі давали йому сили жити, боротися з хворобою.
Трагічний фінал
Господар помер. Шептало не міг змиритися з втратою. Він відмовлявся їсти, не давав себе запрягати, постійно шукав господаря.
Білий кінь ходив до могили, стояв там годинами, шептав, ніби розмовляв з померлим другом. Люди не могли дивитися на це без сліз.
Незабаром і Шептало помер — від туги, самотності, нездатності жити без свого господаря. Його поховали поруч з могилою хазяїна.
Ця історія стала легендою в селі, символом вірності, дружби, яка сильніша за смерть.
Коментарі