Аналіз вірша «Блакить мою душу обвіяла» Павла Тичини

19 вересня 2025 р.•

«Блакить мою душу обвіяла» — один із найвідоміших віршів Павла Тичини, написаний у 1907 році. Твір належить до ранньої імпресіоністичної лірики поета і вражає своєю музичністю та колористичною яскравістю.

Текст вірша

Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонце намріяла,
Душа причастилася кротості трав —
Добридень я світу сказав!

Струмком серед гаю як стрічечка,
На квітці метелик мов свічечка!
Хвилюють, маюють, квітують поля.
Добридень тобі, Україно моя!

Загальна характеристика

Автор: Павло Тичина

Рік написання: 1907

Збірка: «Сонячні кларнети» (1918)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: філософська, пейзажна

Жанр: ліричний вірш

Тема та ідея

Тема: відчуття єдності людської душі з природою, радість буття, любов до батьківщини.

Ідея: гармонія людини зприродою дарує щастя, наповнює душу світлом і радістю.

Вірш передає стан душевного піднесення, коли людина відчуває себе частиною прекрасного світу.

Колористика: символіка блакиті

Блакить — центральний колір вірша. Він символізує:

Небо, висоту, духовність
Чистоту, невинність
Спокій, гармонію
Безмежність, волю

«Блакить мою душу обвіяла» — блакить не просто колір, а жива сила, що змінює душу, очищає її, піднімає до висот.

Сонце — символ світла, тепла, радості життя. «Душа моя сонце намріяла» — душа прагне світла, добра, краси.

Художні засоби

Метафори: «Блакить мою душу обвіяла», «Душа моя сонце намріяла», «Душа причастилася кротості трав».

Порівняння: «Струмком серед гаю як стрічечка», «На квітці метелик мов свічечка».

Епітети: кротість трав (ніжність, покірливість природи).

Звукопис: «Хвилюють, маюють, квітують поля» — повторення подібних звуків створює музичність.

Анафора: повторення «Душа» на початку рядків підкреслює внутрішній стан ліричного героя.

Настрій та емоційне забарвлення

Настрій вірша світлий, радісний, урочистий. Ліричний герой вітає світ: «Добридень я світу сказав!»

Це вірш-привітання, вірш-подяка світу за красу, за радість буття. Немає тривоги, смутку — лише чиста радість життя.

Останній рядок «Добридень тобі, Україно моя!» — кульмінація емоційного піднесення. Любов до батьківщини виявляється через любов до її природи.

Вірш сповнений оптимізму, віри в красу і добро.

Значення твору

«Блакить мою душу обвіяла» — один із програмних віршів Павла Тичини, що демонструє його імпресіоністичну манеру письма.

Вірш вчить бачити красу в простих речах природи, відчувати радість життя, любити свою землю.

Твір показує, що справжня поезія не потребує складних сюжетів — достатньо щирого почуття та вміння передати його.

Цей вірш — зразок української лірики ХХ століття, де колір, звук і почуття зливаються в єдину гармонію.