"Блакитна Панна": аналіз вірша Миколи Вороного
30 грудня 2025 р.•
Вірш «Блакитна Панна» Миколи Вороного належить до символістичної лірики та розкриває тему гармонії природи й мистецтва. Твір витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню та демонструє новаторство письменника у розширенні музичних можливостей українського вірша.
Паспорт твору
Автор: Микола Вороний
Літературний рід: лірика
Жанр: вірш
Напрям: модернізм
Течія: символізм
Система віршування: силабо-тонічна
Віршовий розмір: нерівностопний хорей
Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг)
Строфа: восьмивірш (октава)
Тема та ідея
Тема: гармонія природи й мистецтва.
Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії.
Провідні мотиви: возвеличення краси природи, єдність її з мистецтвом.
Композиція
Вірш складається з чотирьох октав, кожна з яких має свою функцію:
І октава: має крилами усміхнена примарами хмар Весна.
II октава: Весна — Блакитна Панна з'являється, їй хвала.
III октава: опис краси Панни.
IV октава: у душі ліричного героя радість: "в'ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні".
Художньо-стильові особливості
"Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас зі співом птахів і струмків.
Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (Осанна!), метафори (в душі моїй / В сяйві мрій / В'ються хмелем арабески), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторного інтелектуально-мистецького естетичного забарвлення.
Щоб створити об'ємну, різногранну картину, М. Вороний поєднує у вірші кілька видів образів: зорові, слухові, запахові.
Специфічним є розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, якими збігає навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.
Образи
Зорові образи: прозорі шати; лине в серпанках і блаватах; попелясті, пелехаті хмари; майорить крізь блакить; в'ються хмелем арабески.
Слухові образи: земля виспівує; сміючись на пелюстках; гомонять-бринять пісні.
Запахові образи: весна запашна.
Блакитна Панна-Весна — символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії.
Блакить — символ джерела духу.
"Осанна!" — символ вітання бога.
Художні засоби виразності
У творі використано різноманітні художні засоби: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.
Історико-літературний контекст
Микола Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню.
Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. "Я писав не так од образу, як од звуку", — зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів — понад усе.
Образ Блакитної Панни не подібний до традиційного образу української дівчини; у вірші специфічна лексика, не характерний для української літератури початку XX століття оптимізм.
М. Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. "Блакитна Панна" рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить зі співом птахів, дзюркотінням струмків. Джерелом поезії, її ритму, звучання є мелодія.
Цікаве й розміщення рядків у строфах "Блакитної Панни": вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Отже, форма у творі поета-символіста — надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.
Поезія перегукується з віршем П. Тичини "Арфами, арфами...".
Коментарі