"Чоловічий танець (Аркан)": аналіз вірша Василя Герасим'юка
27 січня 2025 р.•
Ліричний вірш "Чоловічий танець (Аркан)" Василя Герасим'юка належить до філософської лірики та є одним із найвідоміших творів автора. Твір написано верлібром у формі звернення-заохочення. Верлібр наділений ознаками легендної, а деколи й притчової розповіді (поєднання духовного і реального світів).
Паспорт твору
Автор: Василь Герасим'юк
Літературний рід: лірика
Жанр: вірш
Напрям (течія): постмодернізм, екзистенціалізм
Вид лірики: філософська
Віршування: твір написано верлібром
Тема та ідея
Тема: заклик автора хоч раз затанцювати таємничий сакральний Аркан.
Ідея: звеличення автентичного чоловічого танцю як стихії родової єдності та братерства, метафори життя і боротьби.
Основна думка: "Щоб не випасти із цього грішного світу, хоч раз змішай із ближнім піт і кров".
Провідні мотиви
У творі розкриваються мотиви відтворення енергетики ритуального танцю Аркану, дорослішання, відчуття ваги чоловічих обов'язків та відповідальності, возвеличення чоловічої сили та витримки, збереження спадкоємності традицій та єдності поколінь, життя — випробування, яке має пройти людина.
Художньо-стильові особливості
Медитативна інтонація та епічна піднесеність: поезія звучить урочисто й монументально. Відчуваються біблійні мотиви, адже сюжет відсилає до ідеї свідомого вибору та прийняття своєї долі, як це зробив Ісус Христос, що обрав муку заради спокути людського гріху. Емоційна насиченість та символічна образність.
Художні засоби та стилістичні фігури
Епітети: "древнє чоловіче коло", "найтісніше, заповітне коло", "грішний світ", "древній танець".
Метафори: "тяжко рветься... древнє чоловіче коло", "ти протанцюєш під безоднею неба", "не випасти із грішного світу", "мертво стиснувши долоні", "змішай із ближніми піт і кров", "готовий до танцю…з хрестом за плечима, з двома розбійниками".
Рефрен: "Хоч раз" — повтор як інструмент підсилення значення.
Анафора: "як тяжко", "ти".
Риторичне звертання: "Сину людський, ти стаєш у чоловіче коло".
Порівняння: "…із криком по-звіриному протяжним".
Антитеза: "заповітне коло" / "грішний світ".
Алюзія: біблійна — "з хрестом за плечима, з двома розбійниками" — паралель між танцем і хресною дорогою Христа, що надає твору філософську глибину.
Гіпербола: "тяжко зчеплені чоловічі руки".
Градація: "як тяжко рветься…коло,…зчеплені руки, як тяжко почати і зупинити цей танець" — наростання емоційної напруги.
Образна система
Танець-Аркан — український народний танець, поширений серед гуцулів; відбувається зі з'єднаними руками учасників, що символізує собою сплетіння людських життів між собою. Аркан — це не лише символ чоловічої міці й підтримки, обрядового зв'язку поколінь, але й своєрідний ритуал зрілості, духовної ініціації. Автор висловлює думку, що аркан — це смерть на хресті між двома розбійниками, тобто розділення страждань із побратимами.
Коло — традиційно символізує буття, у вірші — вічність людського страждання; "чоловіче коло" може означати буття цілого людства.
Син людський — уособлення адресата, молодого чоловіка. Натяк на Ісуса Христа, який теж став у своє "коло" (Голгота), несучи свій хрест.
Хрест — символ страждання і жертовності, тягаря життя, який несуть усі.
Історичне значення
Герасим'юк уміло вплів християнську символіку до карпатського обряду. Звертаючись до давніх етнічних звичаїв, він розкриває історію та глибоку духовну спадщину України крізь призму філософського осмислення.
Коментарі