«Чорна рада» аналіз
8 квітня 2014 р.
Роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша є одним з найважливіших творів української історичної прози, який розкриває складні політичні процеси епохи Руїни в Україні XVII століття.
Літературний паспорт твору
Підзаголовок: «Хроніка 1663 року»
Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос
Літературна течія: романтизм
Жанр: історичний роман, роман-хроніка
Тема: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році
Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.
Історичний контекст
У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.
Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.
Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.
Проблематика твору
- Історична доля України
- Взаємини між панством та біднотою
- Стосунки між Україною та Росією
- Вірність обов'язку, козацька честь
- Місце Запорозької Січі в історії України
- Любов і ненависть
- Вірність і зрада
- Батьки і діти
- Історична постать і сучасність
- Цінність людського життя
- «Усякому єсть своя кара і награда од бога»
Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.
Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.
Головні герої
- Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник
- Павло Тетеря – правобережний гетьман
- Васюта Золотаренко – ніжинський полковник
- Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запорозької Січі
- московський князь Гагін
- Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою )
- полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму
- Петро Шраменко – його син
- Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора
- Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся
- Божий Чоловік
- Матвій Гвинтовка
- Вуяхевич
Сюжет твору
Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком — бажання Шрама заручити Петра й Лесю — Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами — знайомство Лесі з Кирилом Туром — зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі — вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі — нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком — гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина — зустріч Петра Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома — покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому — перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині — обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому — пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в'язниці) й відмова останнього — засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Петра Шраменка й Лесі.
Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» – Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка
Композиція твору
Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
- Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману
- Зав'язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва
- Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в'язень
- Розв'язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею