П'єр де Ронсар «До того, як любов у світ прийшла...»: аналіз сонета

17 січня 2025 р.•

Сонет французького поета епохи Відродження П'єра де Ронсара «До того, як любов у світ прийшла...» - це твір про трансформацію душі людини під впливом кохання. Поет показує перехід від темряви та хаосу до світла, руху й цілісності, демонструючи велич і силу кохання як здатність дати життя, натхнення, наповнити світлом і теплом.

Жанр та структура

Твір належить до жанру сонета - складається з 14 рядків. Структура: два катрени (по чотири рядки) і два терцети (по три рядки) - свідчення формальної побудови сонета.

Ліричний герой веде мову про «до» і «після» приходу кохання - чіткий композиційний динамізм: контрастні стани душі.

Тема та ідея

Тема: емоційно-духовний стан людини до й після зустрічі з коханням; трансформація душі від темряви та хаосу до світла, руху й цілісності.

Ідея: кохання - це сила, що змінює внутрішній світ, наповнює його світлом, формою, енергією; без кохання душа - у хаосі.

Основний зміст

До кохання світ (і внутрішній світ героя) - це хаос: «планет незмірна сила / без ладу, і без форми». Душа героя «несміливо жила», без форми, без ясності.

Поява кохання змінює все: «теплим сяйвом хаос освітила», «з очей ти сяйво розлила». Після цього духовні сили знаходять справжнє життя, блаженство, жарачий вогонь думок, відродження душі.

Образи та художні засоби

Образ світла: «сяйво», «теплим сяйвом», «освітила», «вогонь запломенів» - символізує просвітлення, ясність, очищення, прозріння. Контрастує з темрявою початкового хаосу.

Епітети: «незмірна сила», «теплим сяйвом», «душа несміливо жила», «осмутнілу душу» - підсилення емоційного впливу, передача глибини стану душі героя.

Метафори: «хаос», «любовний пломінь», «з очей сяйво» - абстрактне явище (кохання) набуває конкретного образу, що торкається уяви.

Контраст: «без ладу, і без форми, й без числа» / «життя, і рух, і силу» - показує перехід від нерядку до гармонії, від хаосу до порядку.

Настрій та тон

Настрій спочатку - пригнічений, невизначений; душа героя - у «хаосі». Є почуття розгубленості.

Поступово виникає світла надія, захват, піднесення: коли кохання освітлює, коли «дух наповнився блаженством».

Основна думка

Кохання не просто емоція, а трансформуюча сила, яка дає сенс, форму і теплоту життю. Кохання «освітлює» темні куточки душі, і з ним внутрішній хаос починає впорядковуватись.