"Доктор Серафікус". Образи та характеристика героїв

25 травня 2025 р.

Роман Віктора Домонтовича "Доктор Серафікус" представляє галерею яскравих та неординарних персонажів, центральне місце серед яких займає образ інтелектуала-дивака Василя Хрисанфовича Комахи. Твір розкриває складні психологічні портрети героїв та їхні взаємовідносини в контексті інтелектуального життя 1920-х років.

Образ Комахи-Серафікуса

Василь Хрисанфович Комаха - головний герой роману, який значною мірою є проекцією особистості самого письменника. Це:

Ерудований інтелігент раціоналістичного складу

Вчений з феноменальною пам'яттю

Абсолютно міська людина, що цінує комфорт

Самотній дивак, відчужений від суспільства

Прізвисько "Доктор Серафікус" він отримав за:

Дивакувату вдачу

Несхожість на інших

Відчуженість та аскетичну самотність

Цілковиту відірваність від дійсності

Цнотливість переконань

Психологічний портрет Серафікуса

Комаха живе у власному інтелектуальному світі, майже повністю ізольованому від реальності. Його характеризують:

"Зв'язки Доктора Серафікуса з навколишнім світом дуже слабкі, він немовби знаходиться поза ним, підтримує лише найнеобхідніші контакти"

Особливості його світогляду:

Неврастенічний страх до людей

Самотність як філософська позиція

Особливе ставлення до кохання та жіночої краси

Прагнення до інтелектуального самовдосконалення

Образ Вер Ельснер

Вер Ельснер - яскрава представниця нового покоління жінок 1920-х років. Її характеризують:

Протест проти суспільних традицій

Заперечення усталених норм моралі

Прагнення до незалежності та самореалізації

Інтелектуальна розвиненість

Духовна активність

Її життєва позиція виражена в словах:

"Вер ненавиділа інтелігенцію, парляментаризм, лібералізм, слова про поступ, прогрес, еволюціонізм, ідеали добра й гуманістичної добрости"

Стосунки між героями

Взаємовідносини персонажів розкривають складну природу людських стосунків:

Комаха і Таїсія Павлівна:

Напіввигадана історія, де реальні почуття замінені уявними можливостями:

"Це ж він, а не хто інший, міг би сидіти з нею удвох увечері на канапі, читаючи книжки або ж так про щось розмовляючи"

Вер і Комаха:

Складні інтелектуальні стосунки, де зіштовхуються різні філософські концепції кохання:

"Є різні способи кохання: можна в коханні кохати лише себе, можна кохати своє кохання до жінки і можна, нарешті, кохати не себе й не своє кохання, а лише ту, яку кохаєш"

Художнє значення образів

Система образів роману розкриває важливі філософські та соціальні проблеми:

Конфлікт між інтелектуальним та емоційним началом

Проблема самотності в урбаністичному середовищі

Трансформація традиційних гендерних ролей

Пошук нових форм міжособистісних стосунків

Протистояння індивідуальності та суспільних норм

Образи роману залишаються актуальними і сьогодні, відображаючи вічні проблеми людського буття та самореалізації особистості.