«Дон Кіхот»: аналіз твору (паспорт)

Автор: Мігель де Сервантес Сааведра

Рік написання: 1605 – перша частина, 1615 – друга частина

Роман був написаний у два етапи з десятирічною перервою між ними. Ця перерва була викликана появою підробки, яка змусила Сервантеса завершити історію свого героя.

Жанр: пародія на лицарські романи, авантюрний роман, побутовий роман, роман «великої дороги», філософський роман

Літературний рід: трагікомічний епос

Роман поєднує в собі елементи різних жанрів: це і пародія на популярні лицарські романи, і реалістичний опис життя Іспанії XVII століття, і філософська розповідь про людську природу.

Тема: Подорож Дон Кіхота зі своїм зброєносцем Санчо Пансою шляхами Іспанії з метою захисту бідних і знедолених. Але допомога Дон Кіхота тільки шкодить в умовах тогочасної дійсності.

Ідея: Роман показує протиставлення мрії та реальності, ілюзії та дійсності. Дон Кіхот намагається жити за законами лицарських романів у світі, де ці закони не працюють. Але водночас він показує, що мрії та ідеали можуть бути важливішими за реальність.

Роман піднімає багато важливих проблем:

• Протиставлення мрії та реальності: Чи можна жити за законами вигаданого світу в реальному?
• Проблема ілюзій: Чи є ілюзії шкідливими чи корисними для людини?
• Проблема справедливості: Чи можна змінити світ, діючи за старими ідеалами?
• Проблема людської гідності: Що робить людину гідною поваги – реальні досягнення чи благородні наміри?

Роман складається з двох частин, кожна з яких описує окремий етап подорожі Дон Кіхота. Перша частина показує початок пригод, коли герой ще повністю вірить у свої ілюзії. Друга частина демонструє більш складні ситуації та поступову втрату ілюзій.

Композиція роману – це послідовність епізодів-пригод, кожна з яких розкриває різні аспекти характеру героя та ставить його перед новими випробуваннями. Фінал роману показує повне зречення ілюзій та повернення до реальності.

Дон Кіхот (Алонсо Кіхано): Бідний ідальго, який захопився лицарськими романами і вирішив стати мандрівним лицаром. Він безкорисливий, щедрий, щирий, але наївний і втратив зв'язок з реальністю.

Санчо Панса: Бідний селянин, який став зброєносцем Дон Кіхота. Спочатку він керується корисливими мотивами, але з часом стає вірним другом і навіть починає розуміти ідеали свого пана.

Дульсінея Тобоська: Вигадана дама серця Дон Кіхота, насправді проста селянка Алонса Лоренсо. Вона символізує ідеал, якого герой ніколи не досягне.

Комізм роману базується на протиставленні мрії та реальності. Дон Кіхот бачить вітряки як велетнів, корчми як замки, стадо овець як армію ворогів. Ці помилки створюють комічні ситуації, але водночас показують глибину його віри в ідеали.

Але за комізмом ховається трагізм: герой дійсно вірить у те, що робить, і готовий віддати життя за свої ідеали. Це робить роман не просто комедією, а трагікомедією, яка змушує читача задуматися про природу мрій та ілюзій.

«Дон Кіхот» вважається одним з найвпливовіших творів у світовій літературі. Він вплинув на розвиток роману як жанру, показавши можливості реалістичного опису життя та глибокого психологічного аналізу персонажів.

Роман став символом боротьби за ідеали, навіть якщо світ вважає їх безглуздими. Дон Кіхот став архетипом людини, яка бореться за свої мрії, незважаючи на всі перешкоди та насмішки.