«Дон Кіхот»: короткий зміст роману Мігеля де Сервантеса

Алонсо Кіхано, п'ятдесятирічний збіднілий дворянин з села Ламанчі, проводить дні за читанням лицарських романів. Врешті-решт він вирішує стати самим мандрівним лицарем. Він знаходить старе обладунки, називає свою клячку Росинантом, вигадує даму серця Дульсінею Тобоську (насправді селянку Альдонсу Лоренсу) та вирушає в першу подорож.

На заїжджому дворі він намагається бути посвяченим в лицарі, але швидко розуміє, що світ не такий, як у його книгах. Перша подорож закінчується поверненням додому, де його родичі намагаються спалити лицарські романи, вважаючи їх причиною божевілля.

Незабаром Дон Кіхот вирушає в другу подорож, цього разу разом з селянином Санчо Пансою, якого він переконує стати його зброєносцем, обіцяючи тому острів для управління. Санчо, хоч і сумнівається в розумі свого пана, все ж погоджується, сподіваючись на майбутні вигоди.

Подорож стає низкою комічних ситуацій: Дон Кіхот бачить велетнів у вітряках, ворожу армію у стаді овець, зачарований шолом у простому тазу. Санчо намагається втримати пана в реальності, але сам поступово починає вірити в пригоди. Їхні діалоги поєднують гумор з філософськими роздумами про честь, свободу та справедливість.

Дон Кіхот зустрічає різних людей: в'язнів на галері, яких він намагається звільнити, селян, яким хоче допомогти, шляхтичів, які використовують його для розваг. Кожна зустріч стає для нього черговим «лицарським подвигом», хоча насправді він лише створює проблеми собі та іншим.

Друзі Дон Кіхота - священник та цирульник - намагаються повернути його додому, організовуючи різні «чари» та «прокляття». Вони придумують історії про зачарування, щоб заманити його назад, але Дон Кіхот завжди знаходить пояснення в рамках свого лицарського світогляду.

Герцог та герцогиня, дізнавшись про Дон Кіхота, запрошують його до свого палацу та влаштовують різноманітні жарти. Вони дають Санчо уявний острів Бараторію для управління, де той намагається справедливо судити, але швидко розуміє складність влади. Ці епізоди показують, як аристократія використовує простих людей для розваг.

Дон Кіхота змушують до «подвигів» проти вигаданих чарівників, виставляючи його на посміховисько. Але навіть серед принижень він залишається вірним своїм ідеалам та кодексу честі, що робить його по-своєму благородним.

У Барселоні Дон Кіхот зустрічає лицаря Білого Місяця (переодягненого студента Карраско), який викликає його на поєдинок. Програвши, Дон Кіхот зобов'язується на рік покинути лицарські подвиги та повернутися додому.

Під час зворотної дороги він захворює та поступово усвідомлює, що всі його пригоди були плодом уяви. На смертному ложі він відрікається від імені Дон Кіхот, благословляє Санчо та племінницю, розподіляє майно та помирає як Алонсо Кіхано Мудрий, повернувшись до реальності.